Connect with us

З життя

Сім’я з міста опинилася у віддаленому селі.

Published

on

В одному містечку жила собі сім’я, яка вирішила приїхати в невеличке село. Чоловік та дружина. У цьому селі, на березі озера, стояв батьківський будинок. Вони привезли з собою стареньку маму. Це була зовсім маленька бабуся, дуже стара. Вона раніше жила у цьому будинку багато років, але як постаріла, послабла, донька перевезла її до міста. Старенька вже мало їла, ноги ледве ходили, все стала забувати, і от донька з чоловіком вирішили, що вона от-от і відійде. Вони вже були на пенсії і вирішили, що непогано б було, якби маму поховали на рідній землі, біля рідних. Бабуся вже ледь дихала, їй було майже 90 років. Вони були готові витримати сільські незручності, адже це ж ненадовго, так планували чоловік з дружиною, зате потім не буде клопотів з похоронами.

Дорога до села була важкою, але старенька все витримала. Там жило мало людей, найближчий магазин за 3 км і з обмеженим асортиментом. Так і стали вони жити. Чоловік рибалив, дружина грядки облаштувала, ягоди та гриби в лісі збирала, трави для чаю. Відновили стареньку баню і човен.

Бабуся спочатку все біля віконця сиділа, одягне окуляри та дивиться на траву у дворі, на озеро, на жовті лілії. А потім знайшла старі валянки, взяла паличку і почала виходити на ганок. До неї став приходити кіт і лягати на коліна. Вони так довго могли сидіти вдвох, старенька гладила кота своєю маленькою рукою, а він тихенько на її худеньких ніжках лежав. Сонце їх гріло, пташки літали, метелики кружляли, на озері качки крякали, а так була тиша…

Незабаром бабуся почала по двору ходити: валянки великі, хустинка на голові, окуляри на носі, сама маленька, на паличку спирається і маленькими кроками пересувається. Так якось і до озера дійшла. А там качки просили ласощів. Донька надягла на валянки, щоб не промокли, калоші, і бабуся щодня ходила до озера з шматочком хліба годувати качок з каченятами. Вони у неї крихти прямо з долоні їли, а бабуся усміхалася. Щаслива була. Іноді донька її катає на човнику по озеру, дає вудочку потримати. Бабуся зловить одну-дві рибки і кота потім годує.

Ось так і літо пройшло, осінь, зима настала, а бабуся все так само, тепло одягнена, виходила на двір і навіть ганок від снігу віничком підмітала. З лопатою вона не могла впоратися, не під силу було, а з віничком справлялася. І з котом по засніженому двору повільно, маленькими кроками гуляла. Почала краще їсти, апетит з’явився, чай із звіробоєм полюбляла, брусницю з толокном, кашу пшоняну. В баню з радістю ходила, любила, коли жарко. Донька її намилить, бабуся від тепла порум’яниться, помолодшає — красуня! І так рік за роком…

Помилилися діти з розрахунками. Бабуся в селі ще шість років прожила. Всі шість років так, мирно усміхаючись навколишньому світу, потихеньку, у великих валянках, маленькими кроками по двору ходила, спираючись на паличку. А куди поспішати? На той світ завжди встигнеш, від цього не втечеш.

Краще радіти життю: дивитися на озеро, на траву, годувати з долоні качок, гладити кота, випити чашку чаю з морошковим варенням. Потрібно насолоджуватися життям і не думати про погане. І робити добро…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять + 20 =

Також цікаво:

З життя34 хвилини ago

Зять-дармоїд: коли любов засліплює здоровий глузд

«Зять-дармоїд, або Як моя донька проміняла розум на кохання» Коли моя Олеся вперше привела свого кавалера до нашого дому, серце...

З життя38 хвилин ago

В 38, не замужем, без детей — и совершенно счастлива

Мне 38 лет, я не замужем, детей нет — и знаете что? Я чертовски довольна жизнью! Никакого груза «старой девы»,...

З життя1 годину ago

Чоловік приховано зустрічається зі мною через домінування дружини

Син так підкорений дружині, що зустрічається зі мною лише потайки. Я, Оксана Миколаївна, виховувала свого сина, Богдана, сама. Можливо, сама...

З життя2 години ago

«Ми виховували вашу першу онуку, тепер ваша черга з молодшою!» — сказала я свекрусі

«Ми вирощували вашу першу онуку, тепер ваша черга з молодшою!» — промовила я свекрусі. Моя донька, Оксана, зіткнулася з тяжкими...

З життя2 години ago

Как жить без сестры, которой я больше не желаю быть частью жизни

У меня есть сестра, с которой я больше не желаю иметь ничего общего. Наши отношения давно дали трещину, и теперь...

З життя2 години ago

Мама швидко викрила свекруху та зупинила її амбіції

Мама вмиг розкусила задуми свекрухи й пригальмувала її забаганки. Бути у когось у боргу — тягар непосильний, але в сотні...

З життя2 години ago

Отец — вечный центр нашей семьи, даже когда мы выросли

Мы с братом уже давно взрослые, у каждого своя семья, но наш семидесятилетний отец остаётся сердцем нашей семьи. Он живёт...

З життя3 години ago

Вона приревнувала до мого кота

Вона мене ревнувала… до кішки Я й уявити не могла, що опинясь у такій абсурдній, якщо не сказати дурній, ситуації....