Connect with us

З життя

Мій син усиновив дитину, а тепер хоче відмовитися: як його зупинити?

Published

on

Мій син усиновив дитину і тепер хоче повернути її назад. Як зупинити це?

Мій син і його дружина завжди мріяли про дітей. Після десяти років безуспішних спроб стати батьками вони зважилися на усиновлення. У їхньому домі з’явився дворічний хлопчик на ім’я Івась, сповнений енергії та цікавості. Я з радістю допомагала їм, проводячи час з онуком і підтримуючи молодих батьків.

Проте з часом я помітила, що невістка стала виявляти дратівливість та втому. Вона часто підвищувала голос на Івася, карала його, ставила в кут. Коли я намагалася заступитися за хлопчика, вона відмахувалася, запевняючи, що все під контролем. Син також почав висловлювати сумніви, кажучи: «Якби це була наша рідна дитина, все було б інакше».

Нещодавно вони повідомили мені про намір відмовитися від усиновлення і повернути Івася до дитячого будинку. Для мене це стало ударом. Я намагалася переконати їх переглянути рішення, пропонувала взяти хлопця до себе, але вони були непохитні, посилаючись на моє здоров’я і їхню власну втому. Відповідно до Сімейного кодексу України, усиновлення може бути скасоване судом у випадках, якщо усиновлювачі ухиляються від виконання батьківських обов’язків, зловживають правами або жорстоко поводяться з дитиною. При скасуванні усиновлення взаємні права та обов’язки між дитиною і усиновлювачами припиняються.

Я розумію, що процес скасування усиновлення складний і травматичний для дитини. Івась вже звик до нової сім’ї, і повернення в дитячий будинок може завдати йому серйозної психологічної травми. Згідно з дослідженнями, такі повернення часто трапляються через невідповідність очікувань батьків реальності.

Я не знаю, як переконати сина і невістку залишити Івася в сім’ї. Можливо, варто звернутися до сімейного психолога або в органи опіки для отримання консультації та підтримки. Важливо пам’ятати, що кожна дитина заслуговує на любов і стабільність, особливо після того, як вже пережила втрату сім’ї.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − 9 =

Також цікаво:

PL5 хвилин ago

Warsztat, który zniknął w środę

Nazywam się Tomasz Wardęga, mam pięćdziesiąt jeden lat i przez dwadzieścia trzy lata prowadziłem warsztat lakierniczy przy Grójeckiej w Warszawie....

UA6 хвилин ago

Хвіртка у двір

Мене звати Тарас, мені сорок два, і я той самий зять, через якого теща Оксана Іванівна вже три роки не...

UA32 хвилини ago

Тиша під Славутичем

Зять розповідає: Мене звати Артем Вихованець, мені сорок два, я маркшейдер на шахті «Прогрес» біля Новогродівки. Донецька область, жовтень дві...

UA32 хвилини ago

Ключі від маминої квартири

— Не прикидайся, ніби нічого не розумієш! — Валентина Сергіївна впустила теку з паперами на журнальний столик так, що дзенькнула...

DE52 хвилини ago

Mama fehlt mir jeden Tag, seit dem 14. März

Ich heiße Jonas Brenner, ich bin dreiundvierzig, wohne in Freiburg, und ich rede noch immer mit meiner Mutter. Nicht laut,...

UA1 годину ago

Ковдра для чужого кошеняти

Я двадцять три роки працюю дезінфектором у притулку на околиці Житомира, у Корбутівці, і думала, що мене вже нічим не...

DE1 годину ago

Die Papiere meiner Schwiegermutter

Ich heiße Jonas Wentzel, bin vierundvierzig, wohne in Rostock und habe elf Jahre lang die Schifffahrtsagentur meines Schwiegervaters mitgeführt, ohne...

DE1 годину ago

Der Hund, der schon aufgehört hatte zu hoffen

An einem Dienstag im September, kurz vor halb fünf, stand ich im Tierheim Ludwigsburg vor dem letzten Zwinger im Flur...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.