Connect with us

З життя

Золовка вирішила організувати кухонні чергування для справедливого розподілу обов’язків

Published

on

Уві сні, немов у казці зі змішаними реальностями, моя сусідка, Марія Іванівна, жінка з сріблястими пасмами у волоссі, завітала до мене на вечірню розмову та горнятко чаю. Вона розповіла про дивну історію, що трапилася в їхньому домі після появи нової нівестки.

Її син, Дмитро, одружився чотири місяці тому. Молодята не мали власної оселі, а орендувати квартиру у Львові було занадто дорого. Тож Дмитро привіз свою дружину, Соломію, до батьківської хати. Окрім Марії Іванівни, там жила її дочка, Оксана. Раніше всі жили злагоджено, знаходячи спільні рішення.

Але з появою Соломії все змінилося. Спочатку вона наполіг на встановленні замка на двері їхньої кімнати. Бажання мати особистий простір було зрозумілим, але металевий брязкіт ключів звучав як натяк на недовіру до свекрухи та зовиці. Повітря в хаті набрякло напругою.

Потім Соломія запропонувала графік чергувань на кухні, аби розподілити обов’язки. Однак різні робочі графіки зробили цю ідею марною. Згодом домовилися, що вечерю готує та, хто повертається додому першою.

Нова нівестка намагалася впроваджувати свої правила, іноді поводячись із зневагою. Вона мила лише свій посуд, залишаючи чужий брудним. Марія Іванівна намагалася говорити про повагу, але слова розчинялися в повітрі, ніби дим.

Дмитро, зачарований коханням, не бачив або не хотів бачити гримучої напруги. Марія Іванівна відчувала себе безсилою, наче в павутині, з якої нема виходу.

Слухаючи її, я думала, що можливо, варто було б зібратися усім за столом — обговорити, знайти компроміс. Але в цьому сні, де реальність перепліталася з мрією, ніхто не знав, чи повернеться коли-небудь спокій у цей дім.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × п'ять =

Також цікаво:

З життя33 хвилини ago

Запросивши колишню невістку жити зі мною, я здобула онука та доньку, а сина втратила

Я запропонувала колишній невістці переїхати до мене — тепер у мене лише онук та донька. Сина більше немає. Я виростила...

З життя38 хвилин ago

«Я приютила маму, но вскоре вернула её — меня теперь называют чудовищем»

Я забрала мать из деревни, но через месяц вернула обратно — и теперь все считают меня чудовищем. Когда я решила...

З життя43 хвилини ago

Нові замки – новий спокій: як насолоджуватися власним життям без небажаних візитів

**Щоденник.** Мужа й офіційно одружені вже рік. І весь цей час його матір ніяк не може прийняти, що син обрав...

З життя53 хвилини ago

Прощання з вовчицею: Як лісник отримав несподівану подяку

Ось як це звучало б по-нашому, у лісовій глушині Карпат. Зимою, коли сніг укрив село, що ховається серед смерек на...

З життя53 хвилини ago

Мрії про дитину: чому знову відповідатиму я?

Сьогодні записав у щоденник: «Мрії невістки про дитину: а хто платитиме — знову я?» Інколи мені здається, що живу не...

З життя58 хвилин ago

Я злюсь на себе за помилки у вихованні дітей

Знаєш, іноді найбільший біль не ззовні, а глибоко всередині. Він точить серце, крапля по краплі, і нікуди від нього не...

З життя2 години ago

«Я вернулась домой и застала сестру в слезах… Однако её тайна была куда страшнее, чем я могла вообразить»

Это был самый заурядный вторник. Я вернулась с работы пораньше — мечтала лишь о тишине, кружке крепкого чая и паре...

З життя2 години ago

Замки змінено: як ми повернули контроль над своєю квартирою

Ми довелося змінити замки, щоб свекруха припинила керувати в нашій хаті. З чоловіком ми офіційно одружені вже рік. І весь...