Connect with us

З життя

Ты не справляешься с бытом! Как муж тебя терпит?” – упрекала меня мать

Published

on

“Ну и хозяйка из тебя, как твой муж терпит такую неряху?” – вздохнула мать, разглядывая мои полки с чашками.

Когда Татьяна Ивановна затеяла ремонт в своей хрущёвке, она попросилась к нам с Дмитрием на месяц. Клятвенно пообещала не переставлять мебель и не учить меня жизни. Я заколебалась, но согласилась – всё-таки родная кровь.

Мать сроду была жёсткой, как советская дисциплина. В детстве мы с сестрой жили по её уставу: зубные щётки – строго под углом 45 градусов, книги в шкафу – по алфавиту, а каша на завтрак – до последней манной крупинки. Возражать было себе дороже.

После свадьбы я впервые вздохнула свободно. Моя квартира, мои правила – хоть носки на люстре суши. Но с приездом Татьяны Ивановны этот рай закончился.

Первые три дня всё шло тихо. На четвёртый я обнаружила кухню, будто после инвентаризации в военном складе. Кастрюли выстроились по ранжиру, специи – по цвету радуги.

– Мам, это что за переворот? – спросила я, сжимая пакет с батоном.

– Прибралась. У тебя же тут словно после набега татар, – ответила она, протирая уже блестящую полку.

– Но мне так удобно!

– Ты просто не знаешь, как правильно. Надо учить.

Я попыталась объяснить, что мы с Димой сами решаем, где держать соль. В ответ – презрительное фырканье и фраза про “халатность поколения пепси”.

Наутро исчез коврик с совой в прихожей – “старьё, позор для гостей”. Потом она перелопатила документы мужа, заявив, что “в жизни такого бардака не видела”. Я кусала губы, стараясь не вспыхнуть.

Всё рухнуло, когда мы застали её за разбором нашего белья. Мои колготки висели на дверце, как бананы в магазине, а Димыны рубашки красовались на спинке дивана.

– Мама, ты в своём уме?! – вырвалось у меня.

– Приучаю тебя к порядку. Настоящая женщина должна…

– Собирайтесь, – неожиданно рявкнул Di– Собирайтесь, – неожиданно рявкнул Дмитрий, и в его глазах мелькнуло что-то такое, отчего Татьяна Ивановна вдруг смолкла, словно выключенный телевизор.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 + 10 =

Також цікаво:

З життя33 хвилини ago

Запросивши колишню невістку жити зі мною, я здобула онука та доньку, а сина втратила

Я запропонувала колишній невістці переїхати до мене — тепер у мене лише онук та донька. Сина більше немає. Я виростила...

З життя38 хвилин ago

«Я приютила маму, но вскоре вернула её — меня теперь называют чудовищем»

Я забрала мать из деревни, но через месяц вернула обратно — и теперь все считают меня чудовищем. Когда я решила...

З життя43 хвилини ago

Нові замки – новий спокій: як насолоджуватися власним життям без небажаних візитів

**Щоденник.** Мужа й офіційно одружені вже рік. І весь цей час його матір ніяк не може прийняти, що син обрав...

З життя53 хвилини ago

Прощання з вовчицею: Як лісник отримав несподівану подяку

Ось як це звучало б по-нашому, у лісовій глушині Карпат. Зимою, коли сніг укрив село, що ховається серед смерек на...

З життя53 хвилини ago

Мрії про дитину: чому знову відповідатиму я?

Сьогодні записав у щоденник: «Мрії невістки про дитину: а хто платитиме — знову я?» Інколи мені здається, що живу не...

З життя58 хвилин ago

Я злюсь на себе за помилки у вихованні дітей

Знаєш, іноді найбільший біль не ззовні, а глибоко всередині. Він точить серце, крапля по краплі, і нікуди від нього не...

З життя2 години ago

«Я вернулась домой и застала сестру в слезах… Однако её тайна была куда страшнее, чем я могла вообразить»

Это был самый заурядный вторник. Я вернулась с работы пораньше — мечтала лишь о тишине, кружке крепкого чая и паре...

З життя2 години ago

Замки змінено: як ми повернули контроль над своєю квартирою

Ми довелося змінити замки, щоб свекруха припинила керувати в нашій хаті. З чоловіком ми офіційно одружені вже рік. І весь...