Connect with us

З життя

Мама пишет душевное письмо взрослым детям: история, трогающая до слёз

Published

on

Мои родные… Завтра вы приедете ко мне на юбилей. Шестьдесят лет — якобы праздник. Вы войдёте с цветами, тортом, натянутыми улыбками. А я встречу вас с морщинами, с руками, что дрожат сильнее с каждым годом. Вы увидите, как время меняет меня. И всё, о чём прошу — будьте терпеливы. Поймите, через что проходит ваша мать сейчас.

Если отец или я начнём повторять историю, которую вы слышали вчера, позавчера, десять минут назад — не вздыхайте. Не бросайте: «Мам, хватит, мы это знаем». Вспомните, как я читала вам «Колобка» в сотый раз, пока вы не засыпали, прижав книжку к щеке.

Когда я откажусь идти в душ — не кричите, не стыдите. Вспомните, как вы в детстве упирались, кричали «не хочу!», а я гладила ваши волосы, наливала тёплую воду и напевала «Спят усталые игрушки».

Если я запнусь, не зная, как включить ваш «умный» телевизор — не смейтесь. Я не росла с пультом в руках. Я училась, как когда-то учила вас завязывать шнурки, писать буквы, вытирать слёзы. Был ли я терпелив с вами? Будьте теперь терпеливы со мной.

Да, я путаю слова. Да, забываю, о чём говорила минуту назад. Не тычьте в это пальцем. Не бросайте: «Опять?» Я и так знаю. И мне страшно. Дайте мне секунду. Постойте рядом.

Я не хочу быть тяжёлым грузом. Я та же, что вела вас за руку по скользкому льду. Теперь мои ноги ищут опору — просто будьте рядом. Не тяните, не торопите. Я когда-то шла в вашем темпе.

Мне не нужен золотой серёг или банкет. Мне нужно ваше «мам» без раздражения. Ваше «я тебя люблю», сказанное не из долга, а потому что ещё не поздно.

Завтра, когда переступите порог — не прячьте за цветами нетерпение. Я чувствую, когда вам неловко. Когда вы смотрите на часы. Мне нужно так мало — просто ваше настоящее «здравствуй».

Пишу это, и чернила размазываются от дрожи. Но знайте: я люблю вас. Даже когда забуду всё остальное.

Ваша мама.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять + 20 =

Також цікаво:

З життя46 секунд ago

Мама бажає погостити у нас, поки немає свекрухи, але та забороняє впускати чужих у дім

**Щоденник** Сьогодні я почуваюся розчарованою й зрадженою. Мені 25, мене звуть Оксана, і я опинилася в ситуації, яка справжнє випробування...

З життя11 хвилин ago

«Любовь без границ: история о возрасте»

«Любовь не стареет: история Антонины» Когда в наш тихий Елец много лет назад приехала высокая, статная женщина из Вильнюса, весь...

З життя18 хвилин ago

«Ти ж не лише через квартиру мене відвідуєш?» — Історія бабусі, яка вирішила перевірити своїх онуків

Бабушка Марія провела майже все життя в тихому районі на околиці Житомира. Після смерті чоловіка вона залишилася сама у двокімнатній...

З життя45 хвилин ago

Це ваш онук, йому вже шість: незнайомка звернулася на вулиці, а син запевняє у зворотньому

“Це ваш онук, Богдан, йому вже шість”: Невідома зупинила мене на вулиці, а син запевняє — він тут ні до...

З життя49 хвилин ago

Матір прагне відвідати нас під час відсутності свекрухи, але та забороняє гостям приходити у свій дім.

Мама хоче заїхати до нас у гості, доки свекрухи немає вдома, а та категорично проти, щоб у її хату хтось...

З життя1 годину ago

«Ти ж не просто за квартиру до мене ходиш?» — Історія бабусі, яка вирішила перевірити своїх онуків

Щоденник. Бабця Марія прожила більшу частину свого життя у тихому районі на околиці Житомира. Після смерті чоловіка вона залишилася сама...

З життя1 годину ago

Я запросила невістку жити зі мною — тепер у мене лише онук і дочка. Сина більше не існує

**Щоденник** Пропоную колишній невістці переїхати до мене — тепер у мене лише онук і донька. Сина більше немає. Я виховувала...

З життя1 годину ago

«Непринятая любовь к ребёнку из прошлого»

Между мной и его прошлым — ребёнок, которого он так и не смог принять. Мы с Дмитрием поженились, когда оба...