Connect with us

З життя

«Син у небезпеці: як фастфуд впливає на його здоров’я»

Published

on

Мене звати Людмила Сергіївна. Мого сина Андрія нещодавно минуло 28 років. Півроку тому він одружився з дівчиною на ім’я Оксана. Вона розумна, гарненька, з гарним вихованням. Зараз закінчує шостий курс медичного університету, буде лікарем. І ніби все гаразд, але я не можу заспокоїтись: серце моє тривожиться. Бо я бачу — вона не піклується про мого сина так, як варто було б.

Андрій з дитинства страждає на хронічний гастрит. Спадкове, від батька. Це не просто якась «шлункова проблема», як багато хто вважає. Це хвороба, яка під час загострення перетворює життя на справжнісінький пекло. Весною та восени йому особливо важко: печія, біль, блювання, безсоння. Я знаю, через що він проходить, бо сама доглядала за ним багато років. Коли він жив зі мною, я ретельно стежила за його режимом: дієтичне харчування, нічого смаженого, жодного фастфуду, їжа за розкладом — легкі каші, варене м’ясо, супи, киселі. Я не просто годувала його — я берегла.

Перед весіллям я попередила Оксану:
— У Андрія слабкий шлунок. Треба бути обережною, особливо в межсезоння. Будь ласка, годуй його правильно.
Вона посміхнулася й пообіцяла, що все буде під контролем. Я повірила.

Але через місяць зайшла до них у гості й остовпіла. На кухні брудний посуд, у холодильнику — лише кетчуп, пиво та засохлий батон. У смітнику — коробки від піци та крильця з фастфуду. А на плиті — порожньо. Я спитала:

— А Андрій де?

— На роботі, скоро буде, — спокійно відповіла Оксана.

— Він хоча б сьогодні їв?

— Так, зранку щось перекусив…

У мені все стигло. Я знала, чим це закінчиться. І не помилилася. Через три місяці — лікарня. Гостре загострення. Краплі, дієта, біль. Я просиділа біля нього майже весь час, поки він ліжав. А Оксана заходила — на годину, максимум на дві, а потім казала, що їй треба «готуватися до заліку». Мені стало страшно.

Після виписки я принесла їм кроля. Справжнього, свіжого, купленого на базарі. Попросила зварити легкий бульйон. Вона кивнула. Минув тиждень. Я заглянула у морозилку — кріль лежав, як його поклали, неторканий. Навіть не розморожений. Не кажучи вже про бульйон.

Я запропонувала допомогу:

— Оксанко, давай я приготую. Розумію, ти зайнята, у тебе навчання, іспити…

— Не треба! — різко відповіла вона. — Я сама впораюся.

Але я бачу, що вона не справляється. І мені боляче дивитися, як мій син, якого я стільки років берегла, поступово повертається до стану, коли хвороба знову бере верх. А він мовчить. Не хоче ображати дружину. Не хоче конфліктів. Але він худне, став дратівливим, знову страждає від безсоння.

А я не можу мовчати. Не можу байдуже дивитися, як його здоров’я йде під укіс. Я не хочу сваритися з Оксаною. Не хочу руйнувати їхній шлюб. Але я не дозволю, щоб мій син щоЯ знаю, що іноді любов вимагає не лише терпіння, а й рішучих дій — тому завтра я поговорю з нею серйозно.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шістнадцять + сімнадцять =

Також цікаво:

З життя4 хвилини ago

Моя квартира чи сон про майбутній дім сина: дилема на схилі років

Моє сердце стискається від болю та страху. Моя невістка хоче відібрати в мене хату, яку я берегла все життя, заради...

З життя8 хвилин ago

«Ты любишь кота больше, чем племянника!» — кричала мать

«Ты что, кошку роднее племянника ставишь?!» — в голос кричала мать. С малых лет я, Полина, грезила о собственном коте....

З життя48 хвилин ago

Коли батько пішов, мачуха забрала мене з дитбудинку: За другу маму дякуватиму Богу завжди

Моє життя — це низка втрат і див, які навчили мене цінувати тепло родини та доброту тих, хто став ромним...

З життя1 годину ago

«Після 47 років шлюбу чоловік раптом захотів розлучення. Його слова розбили моє серце»

Сорок сім років. Майже півстоліття. Майже все моє життя. Ми пройшли разом через молодість, зрілість, хвороби, радості, втрати й перемоги....

З життя1 годину ago

Муж не выдержал моего вида и ушел спать отдельно, пока я не «приведу себя в порядок»

“Мне противно на тебя смотреть в таком виде” — муж ушёл спать на диван, пока я не “приведу себя в...

З життя1 годину ago

Я допомогла колишньому, щоб він став на ноги, а він запросив нову дівчину без дозволу

Мене звуть Оксана Мельничук, і я завжди вважала, що допомагати близьким — то святе. Тому, коли мій колишній, Богдан, звернувся...

З життя1 годину ago

Я прихистила колишнього, а він без дозволу привів нову дівчину

Ой, слухай, була в мене така історія… Дозволила колишньому пожити в себе, щоб виліз з проблем, а він взяв та...

З життя2 години ago

«Як моя квартира перейшла до невістки з новим обранцем, а я стала жити в орендованій оселі»

Щоденник: Я дозволила синові з родиною пожити в мене. А тепер сама ючу на орендованій квартирі, поки в моїй оселі...