Мене звати Василь. Мені 72 роки. Живу сам у старенькій хаті на околиці невеличкого селища, де колись бурлило життя. Саме тут, у цьому дворі, мій син...
Мені шістдесят дев’ять років. Живу в старенькій двокімнатній хрущовці на околиці Києва. Вже кілька років прокидаюся й засинаю з тривогою в грудях. Не через самотність —...
У нас з сином все, що мали, віддали, а тепер ми для нього — жебраки й невдахи. Мені п’ятдесят, чоловікові — п’ятдесят п’ять. Усе життя ми...
Свекруха завжди нарікала на невістку за те, що та «висить» за комп’ютером, але її думка змінилася в одну мить — варто було лише отримати один подарунок…...
Ой, дівчинко… Мені так важко про це говорити, але я вже на межі. Можливо, хтось посміхнеться чи зневажливо подивиться, але я більше не можу. Хочу взяти...
Щоденник невтішного серця: історія кохання, обваженої мовчанням Сьогодні вирішив вилити душу на папір, адже в очі сказати цьому не наважуюсь. Він увійшов у моє життя три...
Ось історія, переказана так, ніби ми з тобою на кухні за чашкою кави: Нещодавно моя донька Катерина, після всіх турбот про онуків, заявила, що я погана...
**Щоденниковий запис: Як я навчилася жити для себе на пенсії** Коли я в останній раз зачинила двері офісу, де пропрацювала майже тридцять років, у мене в...
Буває, що доля кладе на плечі одну людину тягар, який важко витримати самотужки. Мене звуть Ганна Іванівна, і вже більше десяти років я сама виховую свою...
«Вони прожили разом 41 рік — і все одно розлучилися… Я запитав: чому?» Здається, якщо двоє людей пройшли через життя пліч-о-пліч, вони вже нероздільні. Що між...