На ім’я мене звати Світлана Іванівна, проживаю я в місті Острог, де Волинська область вдихає спокій навколо озера Світязь. Пишу вам, бо душа моя не знає...
Моя донька в розпачі: сльози та пошуки сенсу життя Я мати двох дітей — сина і доньки. Багато років я вже вдова. Мій чоловік встиг побачити...
Фруктовий продавець відкрив коробку. Звідти виглянула маленька мордочка. Великі налякані очі готові були ось-ось прорватися сльозами. — Нічого не їсть, мабуть, забрали від кішки та викинули....
На ім’я Марія Лебідь, я живу в Черкасах, місті на берегах Дніпра, де час плине повільно. Довго вагалася, чи варто ділитися своєю історією, але душа кричить...
Мене звати Андрій, і я звертаюся до тих, хто, можливо, колись пройшов через подібне. Я не шукаю співчуття, не шукаю засудження — я просто хочу висловитися....
Мене звуть Олена Кравець, і я живу в Торчині, де Волинська земля ховає свої тихі вулички в затінку сосен. Я знову зустріла його на зустрічі випускників...
Я сиділа в парку, і на душі було важко. Поряд зі мною на лавці сиділа жінка — трохи за сорок. Ми завели бесіду, і раптом вона,...
Щастя в самотності: як я віднайшла смак до життя після втрати чоловіка Мене звати Ольга, мені 52 роки, і я розумію, що не кожна жінка зможе...
Василь, пробачай, що тоді на твій день народження не зайшов. Я на дорозі малого зачепив, — Петро залпом випив чарку горілки. — Нещодавно працював на новобудовах,...
Наго́лєц кинув мене заради багатої міської спадкоємиці — бо я була із села! Мене звати Ірина Соколова, і я живу в Бердичеві, що розмістився серед полів...