З життя
Досить вередувати, я голодний! Другий день застуди – не привід лежати?

«Годі вже витребенькувати, я голодний! Невже другий день застуди — це привід лежати?»
Нерозуміння чоловіком найпростіших речей стало тією межею, після якої моя подруга вже не могла повернутися. Ми знайомі з Олесею ще зі школи. Завжди вважала її сильною жінкою, але те, що вона терпіла цей шлюб три роки, мене досі вражає.
Її чоловік, Богдан, був із тих, хто бачив світ лише через власні очі. Головний біль чи гарячка під сорок? Неважливо, головне — щоб вечеря була вчасно. Для Богдана статус дружини включав обов’язки кухарки, прибиральниці, медсестри та психологині, але сам він ніколи не брав до уваги ці ролі й не був готовий навіть до співчуття.
Навіть коли Олеся лежала в лікарні через ускладнення після гриппу, він навіть не провідав її. А після виписки одразу заявив: «Хтось має ж по вечерю готувати?» Коли Олеся відповіла, що не спала всю ніч, він фуркнув: «Ото біда! Втомилася… Тоді не лінуйся, рухайся, їсти хочеться!»
Олеся встала, але не за продуктами — а до ЗАГСу. Потом зібрала речі й поїхала до батьків. Мовчки, без пояснень і скандалів. Просто пішла.
І це було правильно. Коли кохання перетворюється на зневагу, залишатися поруч — це ламати себе. Тепер Олеся знову стає собою, і я чую в її голосі силу. І вірю, що попереду в неї все буде добре.
