Connect with us

З життя

Драма під пекучими променями: розрив у містечку

Published

on

Розрив під теплим сонцем: драма в Верхньодніпровську

Оля поверталася додому з відпочинку, серце стискалося від болю. Її чоловік, Ігор, за весь час ні разу не написав. На вокзалі в Верхньодніпровську її ніхто не зустрів… У домі було темно, вечері не було, а в квартирі панував безлад. «Мабуть, Ігор увесь час пропадав у своєї матері», — з гіркотою подумала вона. Вона дістала другу сумку і почала збирати речі. Саме за цим заняттям її й застав чоловік, повернувшись додому.
— Повернулась? — кинув він, зупинившись у дверях. — А я тебе й не чекав! Нагулялася, гадаєш, усе зій від рук?
Оля раптом засміялася — гірко, майже істерично.
— Не хвилюйся, я ненадовго, — відповіла вона, її голос тремтів від стриманих емоцій.
— Що це значить?! — насупився Ігор. І тут його осяяло…

— Ігорку, як же так? Ми ж цю подорож так довго планували! — Оля була на межі сліз.
Весь рік вона мріяла про цю поїздку. Вони з Ігорем збирали гроші, вибирали тур, обговорювали, як будуть грітися на пляжі.

— Ну що я можу вдіяти? Мати захворіла, треба залишитися, — буркнув Ігор, відводячи погляд.
— Коли потім? Я розумію, якби твою маму у лікарню поклали чи вона злягла. Але в неї ж нічого серйозного! — обурилася Оля.
— У неї вчора температура була! Вона швидку викликала! — спалахнув Ігор.
— Температура була несильна, спала, як тільки вона таблетки випила. Ігорку, це гарячий тур! Якщо ми сьогодні його не візьмемо, такої ціни більше не буде!
— Знаєш що? Мене бісить твоє егоїстичне впертство! Я сказав — нікуди не їдемо. Матері може стати гірше! — різко відрубав він.
— Взагалі-то в неї ще є донька, — помітила Оля. — Хіба вона не може за мамою доглянути?
— Ти ж знаєш, що Таня зайнята. Годі це обговорювати. Поїдемо іншим разом. До речі, посидимо вдома цієї відпустки. Я обіцяв матері допомогти з ремонтом. І ти теж.

Ігор вийшов із кімнати, ніби розмова була закінчена. А Оля розридалася.

Не те що вона працює на нелюбимій роботі, щоб приносити гроші до сім’ї, так тепер у неї відбирають і довгоочікуваний відпочинок. Вона терпіла нападки начальства, переробляла, зносила все заради однієї мрії — теплого моря й гарячого сонця.

Оля давно хотіла змінити роботу, але Ігор забороняв. Мовляв, тут добре заробляє. Вони машину змінили, ремонт зробили. А його зарплата весь час йде на примхи його матері — те щось полагодити, те купити. Та й цього мало!

Мабуть, це вона наполягла скасувати відпустку. Звикла, що всі навколо неї танцюють. Хоча які всі? Лиш її улюблений синок! Донька Ігоря, Таня, давно зрозуміла, що з матір’ю краще не зв’язуватися. Тому він і не просив її доглянути за матір’ю. А от дружині відмовити легше, ніж матері…

Мрії про море віддалялися. Оля уявила, як замість пляжу буде клеїти шпалери в душній квартирі свекрухи, і зрозуміла — вона цього не витримає. Їй потрібен відпочинок.

За півгодини вона підійшла до чоловіка й рішуче заявила:
— Я їду відпочивати. З тобою чи без тебе.
— Що?! Ти зовсім з’їхала?!
— Це ти з’їхав! Я чекала цю відпустку, як дива. А ти вирішив позбавити мене мрії. Якщо так піклуєшся про матір — залишайся. А я їду.
— І з ким ти поїдеш? — прищурився Ігор.
— Сама.

Він усміхнувся, потім почав нервово ходити по кухні.
— Знаю я, навіщо тобі цей відпочинок! Курортного роману захотілося? Пригод на свою голову?

Оля мовчала, боячися зірватися. На язиці вертілося стільки слів…
— Мовчиш? Бо я правий!
— Якщо не довіряєш — поїдемо разом, — промовила вона.
— Я матір не залишу, — відрізав Ігор.
— Ну й не залишай…

Оля вийшла з кухні, задихаючись від образи й злості. Мало того, що чоловік завжди вибирає матір, а не її, так він ще й звинувачує у вигаданому! Вона ніколи не давала приводу сумніватися. Усе, чого вона хотіла від відпочинку, — це спокій і гармонія. Ніякі романи в її плани не входили.

Ігор же думав, що Оля просто лякає його.

Вранці вона ще раз запитала, чи їде він. Ігор огризнувся, назвавши її дурною. А після обіду Оля повернулася додому з квитком у руці.

Ігор влаштував скандал. Такого в їхньому житті ще не було. Оля запропонувала купити йому тур, сподіваючись, що він опам’ятається. Але він, мабуть, пішов на принцип. Хоча Оля так і не зрозуміла, в чому сенс, якщо в його матері сьогодні навіть температури не було.

У результаті, коли вона їхала на вокзал, Ігор кинув:
— Можеш не повертатися! Така дружина мені не потрібна!

Оля сідала у потяг зі сльозами на очах,Оля не знала, що цей відпочинок назавжди змінить її життя, звільнивши від оков минулого.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 − чотири =

Також цікаво:

З життя7 хвилин ago

Драма під палким сонцем: розрив у спокійній гавані

**Розрив під карпатським сонцем: сонна драма у Бережанах** Оксана поверталася додому з відпочинку, а серце стискалося від болю. Її чоловік,...

З життя12 хвилин ago

«Як теща визначила наш тижневий запас провізії»

Гарячого липневого дня Олена Миколаївна зранку мила вікна, била подушки і нагадувала доньці, що вже час їхати до села —...

З життя53 хвилини ago

«Мені 67, я живу одна… Я просила дітей прийняти мене, але вони відмовилися. І я не знаю, як тепер жити»

Мені 67. Я живу сама у Львові, у старенькій двокімнатній хаті, де колись сміялися діти, пахло варениками, ввечері лунала музика,...

З життя59 хвилин ago

Запрошення на день народження з несподіваними перешкодами

Брат кличе на день народження, а його дружина влаштовує сцену Мій брат Олесь одружився шість років тому. Відтоді ні я,...

З життя1 годину ago

Зять-паразит: Как дочь променяла рассудок на любовь

Зять-дармоед, или как моя Анечка променяла разум на пустые обещания Когда моя Анюта впервые привела своего ухажёра в наш дом,...

З життя1 годину ago

Тіні минулого: драматична правда в малому селі

**Тіні минулого: правда у селі Вербівка** Олег захворів. Він приїхав до бабусі в село Вербівка, де повітря було насичене ароматами...

З життя1 годину ago

«Ти — героїня: відтепер твоє життя — кіно»

Оксана вже більше години катала свою доньку вечірнім Києвом. Зайшли у кілька магазинів — не щоб купити щось, а просто...

З життя2 години ago

«Ти — героїня. Відтепер твоє життя як у кіно»

Оксана вже більше години катала свою доньку вечірнім Києвом. Зайшли у кілька магазинів — не щоб щось купити, а просто...