З життя
Драма під пекучими променями: розрив у містечку

Розрив під теплим сонцем: драма в Верхньодніпровську
Оля поверталася додому з відпочинку, серце стискалося від болю. Її чоловік, Ігор, за весь час ні разу не написав. На вокзалі в Верхньодніпровську її ніхто не зустрів… У домі було темно, вечері не було, а в квартирі панував безлад. «Мабуть, Ігор увесь час пропадав у своєї матері», — з гіркотою подумала вона. Вона дістала другу сумку і почала збирати речі. Саме за цим заняттям її й застав чоловік, повернувшись додому.
— Повернулась? — кинув він, зупинившись у дверях. — А я тебе й не чекав! Нагулялася, гадаєш, усе зій від рук?
Оля раптом засміялася — гірко, майже істерично.
— Не хвилюйся, я ненадовго, — відповіла вона, її голос тремтів від стриманих емоцій.
— Що це значить?! — насупився Ігор. І тут його осяяло…
— Ігорку, як же так? Ми ж цю подорож так довго планували! — Оля була на межі сліз.
Весь рік вона мріяла про цю поїздку. Вони з Ігорем збирали гроші, вибирали тур, обговорювали, як будуть грітися на пляжі.
— Ну що я можу вдіяти? Мати захворіла, треба залишитися, — буркнув Ігор, відводячи погляд.
— Коли потім? Я розумію, якби твою маму у лікарню поклали чи вона злягла. Але в неї ж нічого серйозного! — обурилася Оля.
— У неї вчора температура була! Вона швидку викликала! — спалахнув Ігор.
— Температура була несильна, спала, як тільки вона таблетки випила. Ігорку, це гарячий тур! Якщо ми сьогодні його не візьмемо, такої ціни більше не буде!
— Знаєш що? Мене бісить твоє егоїстичне впертство! Я сказав — нікуди не їдемо. Матері може стати гірше! — різко відрубав він.
— Взагалі-то в неї ще є донька, — помітила Оля. — Хіба вона не може за мамою доглянути?
— Ти ж знаєш, що Таня зайнята. Годі це обговорювати. Поїдемо іншим разом. До речі, посидимо вдома цієї відпустки. Я обіцяв матері допомогти з ремонтом. І ти теж.
Ігор вийшов із кімнати, ніби розмова була закінчена. А Оля розридалася.
Не те що вона працює на нелюбимій роботі, щоб приносити гроші до сім’ї, так тепер у неї відбирають і довгоочікуваний відпочинок. Вона терпіла нападки начальства, переробляла, зносила все заради однієї мрії — теплого моря й гарячого сонця.
Оля давно хотіла змінити роботу, але Ігор забороняв. Мовляв, тут добре заробляє. Вони машину змінили, ремонт зробили. А його зарплата весь час йде на примхи його матері — те щось полагодити, те купити. Та й цього мало!
Мабуть, це вона наполягла скасувати відпустку. Звикла, що всі навколо неї танцюють. Хоча які всі? Лиш її улюблений синок! Донька Ігоря, Таня, давно зрозуміла, що з матір’ю краще не зв’язуватися. Тому він і не просив її доглянути за матір’ю. А от дружині відмовити легше, ніж матері…
Мрії про море віддалялися. Оля уявила, як замість пляжу буде клеїти шпалери в душній квартирі свекрухи, і зрозуміла — вона цього не витримає. Їй потрібен відпочинок.
За півгодини вона підійшла до чоловіка й рішуче заявила:
— Я їду відпочивати. З тобою чи без тебе.
— Що?! Ти зовсім з’їхала?!
— Це ти з’їхав! Я чекала цю відпустку, як дива. А ти вирішив позбавити мене мрії. Якщо так піклуєшся про матір — залишайся. А я їду.
— І з ким ти поїдеш? — прищурився Ігор.
— Сама.
Він усміхнувся, потім почав нервово ходити по кухні.
— Знаю я, навіщо тобі цей відпочинок! Курортного роману захотілося? Пригод на свою голову?
Оля мовчала, боячися зірватися. На язиці вертілося стільки слів…
— Мовчиш? Бо я правий!
— Якщо не довіряєш — поїдемо разом, — промовила вона.
— Я матір не залишу, — відрізав Ігор.
— Ну й не залишай…
Оля вийшла з кухні, задихаючись від образи й злості. Мало того, що чоловік завжди вибирає матір, а не її, так він ще й звинувачує у вигаданому! Вона ніколи не давала приводу сумніватися. Усе, чого вона хотіла від відпочинку, — це спокій і гармонія. Ніякі романи в її плани не входили.
Ігор же думав, що Оля просто лякає його.
Вранці вона ще раз запитала, чи їде він. Ігор огризнувся, назвавши її дурною. А після обіду Оля повернулася додому з квитком у руці.
Ігор влаштував скандал. Такого в їхньому житті ще не було. Оля запропонувала купити йому тур, сподіваючись, що він опам’ятається. Але він, мабуть, пішов на принцип. Хоча Оля так і не зрозуміла, в чому сенс, якщо в його матері сьогодні навіть температури не було.
У результаті, коли вона їхала на вокзал, Ігор кинув:
— Можеш не повертатися! Така дружина мені не потрібна!
Оля сідала у потяг зі сльозами на очах,Оля не знала, що цей відпочинок назавжди змінить її життя, звільнивши від оков минулого.
