З життя
Я не можу стати матір’ю, і виною цьому — мій чоловік
Колись мені здавалося, що життя нарешті подарувало мені справжнє щастя. Я вийшла заміж за кохання. Принаймні, я у це вірила. Мій обранець тоді здавався мені втіленням усіх дівочих мрій — добрий, турботливий, серйозний, з блиском у очах і ніжною посмішкою. Я гадала, що ось воно — жіноча доля: дім, де пахне паляницями, недільні прогулянки всією родиною, дитячий сміх, міцні обійми. Але все вийшло інакше. Не трагічно, ні. Просто по-іншому. Набагато болячіше.
Змалку я мріяла стати матір’ю. Уявляла себе з округлим животиком, відчувала, як тримаю крихітну долоньку в своїй руці, як колихаю маля серед ночі. Це було не просто бажання — це було моє призначення. Я хотіла не просто вийти заміж — я хотіла справжню, повноцінну родину, з дітьми, галасом, клопотами, але й з тим невимовним щастям, що дарують діти.
Через рік після весілля ми з чоловіком почали планувати дитину. Мені вже було тридцять, і я розуміла — час не чекає. Ми обидва погодилися: пора. Але місяці минали, а за ними і роки. Жодної смужки на тестах, жодної затримки. Лише біль, надія і розпач.
За два роки марних спроб ми нарешті зважилися на обстеження. Я пройшла через все: уколи, аналізи, огляди. Результати виявилися ідеальними — з мого боку жодних перепон. А от коли прийшли результати чоловіка… світ розсипався. Лікарі винесли вирок: повна, незворотня форма чоловічої безплідності. Звучить сухо, але всередині в мене все перевернулося.
Я дивилася на нього, і в голові гуло лише одне: «Що тепер?» Я люблю його. Без прикрас. Він для мене — не просто людина, з якою я живу. Він мій рідний, мій друг, мій дім. Але ж я завжди мріяла стати матір’ю. Не усиновити, не звернутися до донора — а народити свою дитину. Відчути це диво життя.
З того дня минуло півроку. І весь цей час я ніби живу на межі. З одного боку — людина, з якою зв’язала долю, яка ні в чому не винувата. З іншого — моя мрія, моє жіноче «я», що вмирає день за днем, коли я бачу чужиЯ досі не знаю, як обирати між його серцем і своїм материнством, і кожен день – це нова мука.
Моя мама здала мою собаку в приют потайки: «Краще взяла б собі дитину!»
**Щоденник** Це сталося після п’яти років шлюбу. Ми з чоловіком нарешті вирішили трохи перепочити та вирушили у невеличку подорож у...
«Вона проміняла сина на спа, а я стала йому матір’ю»
Колись давно, у маленькому містечку на Поділлі, у Олени розпочалися пологи раніше часу — на восьмому місяці. Лікарі швидко прийняли...
Мій син віддаляється, і я не знаю, коли він став мені чужим
“Син більше не хоче зі мною говорити… І я не знаю, в який момент він став для мене чужим. У...
Моя мама здала мою собаку в притулок потайки: «Краще мати дитину!»
Це сталося після п’яти років шлюбу. Ми з чоловіком вирішили трохи перепочити та поїхали в невелику відпустку в Карпати —...
«Я знайду сину кращу пару!» – сказала його мати, і я зрозуміла, що нам не судилося порозумітися.
«Нічого, ще встигну знайти синові нормальну дівчину!» — заявила свекруха. А я того дня зрозуміла, що між нами ніколи не...
Усе життя мене принижували, а тепер вимагають доглядати за хворою матір’ю
Мене принижували все життя, а тепер вимагають, щоб я доглядала за хворою матір’ю. Я, Соломія, була останньою дитиною у багатодітній...
«Свекруха сказала, що знайде сину кращу дружину, а я збагнула, що між нами ніколи не буде миру»
“Нічого, ще встигну знайти синові справжню дівчину!” — заявила свекруха. А я того дня зрозуміла: між нами ніколи вже не...
Зазнали принижень усе життя, а тепер від мене чекають допомоги нездужій матері
Мене принижували все життя, а тепер вимагають, щоб я доглядала за хворою матір’ю. Я, Соломія, була останньою та небажаною дитиною...