Connect with us

З життя

Коли бабуся дізналася про плани онука, вона без вагань продала квартиру

Published

on

Коли бабуся дізналась, що онук хоче вигнати її з квартири, вона продала її без жалю.

Навіщо брати іпотеку, якщо можна дочекатися, поки бабуся помре, і отримати її житло? Саме так міркував двоюрідний брат мого чоловіка, Богдан. У нього дружина Оксана та троє дітей, і вся їхня родина живе в очікуванні спадщини. Вони не хочуть мати справу з кредитами, мріючи про день, коли бабусина квартира дістанеться їм. Поки що вони живуть у матері Оксани у тісній двокімнатній хрущовці в Одесі, на узбережжі Чорного моря, і, схоже, це їх дуже тяготить. Богдан і Оксана все частіше шепотіли, як би швидше «вирішити питання» з бабусею.

А бабуся, Марія Іванівна, – справжня перлина. У свої сімдесят п’ять вона сповнена енергії, живе яскраво і не скаржиться на здоров’я. Її будинок в центрі Одеси завжди відкритий для друзів, вона освоїла смартфон, внимає виставкам, ходить до театру, а іноді навіть дозволяє собі легкий флірт на танцях для пенсіонерів. Вона немов сяє, і її життя – приклад того, як можна радіти кожному дню. Але для Богдана й Оксани це не привід для гордості, а причина для дражніння. Вони втомилися чекати.

І ось їхнє терпіння урвалося. Вони вирішили, що Марія Іванівна має переписати квартиру на Богдана, а сама переїхати до будинку для літніх людей. Вони навіть не приховували своїх намірів, заявляючи, що «бабусі там буде краще». Але Марія Іванівна не з тих, хто здається. Вона твердо відмовила, і це розпалило справжню бурю. Богдан розлютився, кричав, що вона «егоїстка» і «зобов’язана думати про онуків». Оксана підливала олії в вогонь, натякаючи, що бабуся «занадто зажилася».

Ми з чоловіком, дізнавшись про це, були в шоці. Марія Іванівна завжди мріяла про подорож до Італії – побачити Колізей, відчути аромат кави, пройтися вузькими вуличками Риму. Ми запропонували їй переїхати до нас, здати її квартиру в оренду й копити на мрію. Вона погодилася, і незабаром її простора трикімнатна квартира в центрі міста почала приносити дохід. Богдан і Оксана, дізнавшись про це, влаштували грандіозний скандал. Вони вважали, що квартира по праву їхня, і вимагали, щоб бабуся пустила їх туди жити. Вони навіть звинуватили мого чоловіка, Івана, у тому, що він «вплинув» на бабусю заради спадщини. Богдан дійшов до того, що вимагав віддати йому гроші від оренди, називаючи їх «своєю законною часткою». Ми відповіли, що цього не буде, і точка.

ОксаМарія Іванівна лише посміхнулася, переказала всі гроші на благодійність і сказала, що тепер її серце спокійне.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісім − сім =

Також цікаво:

З життя8 хвилин ago

Обіцяв кохання, а прагнув лише квартири: Історія моєї мами про хибні почуття

Моя мама завжди була жінкою з великою душею. Всю себе вона віддала мені та моїй сестрі. Працювала вчителькою у школі,...

З життя11 хвилин ago

«Свекровь открыла тайну происхождения внука и отвернулась от нас»

Если бы мне кто-то сказал, что одна фраза способна разрушить всё: любовь, заботу, планы и годы близости — я бы...

З життя38 хвилин ago

Я змусила чоловіка розірвати стосунки з родиною, що тягнула його вниз

От же, слухай, я тобі розповім одну історію. Я, Оксана, зробила так, щоб мій чоловік, Тарас, перестав спілкуватися зі своїми...

З життя41 хвилина ago

«Я житиму в твоїй квартирі, бо я твоя мати!»

«Я житиму в твоїй хаті, бо я твоя мати!» Мені було лиш п’ятнадцять, коли мама раптом оголосила, що виходить заміж...

З життя45 хвилин ago

Як я “попросив” тещу залишити дім без жодного слова супротиву

Коли я одружився з Олесею, мені здавалося, що теща у мене – справжня знахідка. Вона не лізла у наші справи,...

З життя50 хвилин ago

Свекровь считает, что я разрушила её семью, отняв сына

Моя свекровь твёрдо убеждена, что это я разрушила их семью, украдя у неё сына. Три года назад я познакомилась с...

З життя57 хвилин ago

«На весілля не запросили: історія, яку я не можу забути вже чотири роки»

«На весілля своєї зовиці мене не запросили»: історія, яку я не можу забути вже чотири роки Зараз у кожного з...

З життя60 хвилин ago

Мені 38 років, я незаміжня, без дітей — і, знаєте, я абсолютно щаслива

Мені 38 років, я не одружена, у мене немає дітей — і, знаєте, я почуваюся абсолютно щасливою. У мене немає...