Connect with us

З життя

Нежданные гості: перетворення оселі на столову кімнату через родичів

Published

on

Несподівані гості: як свекор з свекрухою перетворили мою оселю на їдальню

Марічка завжди відчувала себе ніяково поряд із батьками чоловіка. Їхні візити були для неї справжнім випробуванням:

Коли вони з’являються без попередження, у мені все стискається. Намагаюся знайти хоч якийсь привід уникнути зустрічі, але не завжди виходить. Ці люди викликають у мене роздратування. Я не можу постійно годувати їх, особливо коли вони приходять без запрошення.

Подруга Марічки, Соломія, теж помічала дивну поведінку свекрухи:

Марічка завжди намагається їм угодити, готує щось вишукане. Але свекруха незмінно знаходить привід для нарікання. Це просто вибиває з колії.

Родина чоловіка Марічки мала особливі смакові уподобання. Свекруха була перфекціоністкою:

Якщо на тарілці була непарна кількість бутербродів, вона відмовлялася їх їсти.

Походи до магазину з нею перетворювалися на квест:

Годинами вивчала склад продуктів, вибирала лише найсвіжіше, сперечалася з продавцями через терміни придатності.

Сестра чоловіка, Дарка, теж була вибагливою:

Відмовлялася від більшості страв, посилаючись на дієти або особисті уподобання.

Марічка втомилася підлаштовуватися під їхні витребеньки. Чоловік наполягав, щоб для його рідних готували окремі страви, але Марічка відчувала, що її зусилля ніхто не цінує.

Одного разу свеkруха подзвонила й повідомила, що вони з чоловіком приїдуть за кілька годин. Марічка була в шоці:

Вони навіть не поцікавилися, чи зручно мені. Просто поставили перед фактом.

Послухавшись поради подруги, Марічка вирішила не готуватися до їхнього приїзду:

Якщо вони не вважають за потрібне попереджати, то чому я маю витрачати на них свій час і продукти?

Коли свекорі прийшли, вони здивувалися відсутності частування. Марічка запропонувала їм або самім щось приготувати, або замовити їжу. Вона заварила чай, але атмосфера була напруженою.

Свекорі швидко пішли, прихлопнувши двері. Марічка розуміла, що вони образилися, але відчувала полегшення:

Більше не дозволю їм мною користуватися. Якщо хочуть приходити в гості, нехай поважають мій час і старання.

Вона вирішила обговорити ситуацію з чоловіком і встановити чіткі правила для майбутніх візитів його рідні.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × два =

Також цікаво:

З життя10 хвилин ago

Личная жизнь за гранью: как она привела к разлуке с семьей

Странный сон, как будто бы всё наяву, но в ином измерении. Когда я наконец решилась на свою жизнь, дочь назвала...

З життя18 хвилин ago

«Відмовившись від сина заради кар’єри, а я стала для нього новою матір’ю»

Ольга народила раптово — на восьмому місяці, передчасно. Лікарі швидко врятували ситуацію, і вже за кілька годин вона тримала на...

З життя26 хвилин ago

Три вовка прийшли попрощатися”: Як лісник нагодував вовчицю і здобув несподівану вдячність

Зимою до села, схованого серед густих смерек на околиці Карпат, прийшла вовчиця. Це був морозний вечір, коли сніг хрустів під...

З життя29 хвилин ago

«Свекруха вирішила, що знайде синові кращу дружину, а я зрозуміла, що взаємини приречені»

«Нічого, ще встигну знайти синові справжню дівчину!» — оголосила свекруха. А я того дня зрозуміла: між нами ніколи не буде...

З життя57 хвилин ago

«Скоро мама, а в мыслях — салоны и вечеринки. Как будто не ребёнка ждёт…»

Ольга Ивановна сидела на кухне, глядя в окно, где начинал кружить первый зимний снег. Сердце ныло не от холода, а...

З життя58 хвилин ago

«Вона відмовилася від сина заради кар’єри, а я стала йому рідною»

**Мій щоденник** Роди в мене почалися раптово — передчасно, на восьмому місяці. Лікарі швидко прийняли рішення, і вже за кілька...

З життя1 годину ago

Мрії про дитину: хто нестиме фінансовий тягар?

**Щоденник** Інколи мені здається, що я не живу, а граю в якійсь виставі абсурду. Мій син, дорослий чоловік, ніби знову...

З життя1 годину ago

Я злюсь на себе через виховання дітей

**Щоденник Василя** Сьогодні знову важкий день. Біль, який гризе зсередини, ніби хронічна хвороба, від якої нема ліків. Я вже не...