Connect with us

З життя

Обділена любов’ю дочка

Published

on

Від дитинства Марічка відчувала, що вона начебто не рідна. Якось, залишившись сама вдома, вона вирішила переглянути різні документи, сподіваючись знайти щось про своє усиновлення. Але знайшла тільки своє свідоцтво про народження, де було вказано, що її батьки є її рідними мамою та татом.

Здавалося б, це має порадувати її, але Марічка тільки засмутилася. Бо відтоді вона перестала розуміти, що з нею не так.

Марічка була старшою дитиною в сім’ї. А через три роки після її народження у батьків з’явилася ще одна дівчинка – Олеся. Природно, до народження сестри Марічка погано себе пам’ятала. Але після того, як народилася Олеся, спогадів стало багато.

Батьки дуже опікали Олесю. Олесі купували найкращі речі та іграшки, а Марічка зазвичай доношувала одяг за двоюрідною сестрою. В школі, коли Марічка приносила погану оцінку, її сильно сварили і позбавляли певних привілеїв, як-то перегляду телевізора чи прогулянок з подругами. Але якщо Олеся отримувала двійки, мама завжди її заспокоювала, кажучи, що оцінки — це не головне.

Найбільш ненависною фразою для Марічки було «Олеся ж молодша». І завжди це супроводжувалось проханням поділитися іграшкою чи віддати єдиний цукерок.

Коли дівчатка підростали, Олеся теж почала помічати, що любов батьків розподілена нерівномірно. І почала цим нахабно користуватися. Вона виросла чудовою актрисою, вміла заплакати, коли потрібно, або лестити мамі чи татові. Таких талантів у Марічки не було, вона могла лише грюкнути дверима при черговій несправедливості.

Марічка не вступила до університету на бюджет, тож пішла вчитися до коледжу. Батьки сказали, що не мають грошей на її навчання, адже всі витрати йшли на репетиторів Олесі і майбутнє навчання.

Після першого курсу Марічка влаштувалася на роботу і, отримавши зарплату, одразу зняла кімнату й виїхала від батьків. З кожним роком перебувати з ними і молодшою сестрою ставало нестерпно.

Олеся, розуміючи, що батьки їй все прощають, остаточно закинула навчання і багато гуляла. Адже вона знала, що їй все одно оплатять університет.

Перед тим, як Марічка виїхала, Олеся без дозволу почала брати її одяг і косметику, одного разу навіть збрехала батькам, що знайдені сигарети — це Маріччині. Звісно, старша сестра заперечувала, але було очевидно, кому більше довіряли.

Зрештою Марічка поїхала. Але образа та нерозуміння все одно залишилися з нею. Вона намагалася якомога рідше спілкуватися з батьками і сестрою, бо кожен візит додому закінчувався хвастощами Олесі і звинуваченнями на адресу Марічки, часто безпідставними.

Закінчивши коледж, Марічка влаштувалася на гарну роботу і почала пристойно заробляти. Вона поміняла кімнату на простору квартиру, зустріла гарного хлопця і почала відвідувати психолога. Марічка зрозуміла, що дитячі комплекси заважають їй жити. Вона дуже хотіла створити гарну сім’ю, в якій буде панувати любов і турбота. Хоч вона була впевнена, що народить лише одну дитину. Яким би гарним не був психолог, страх повторити поведінку своїх батьків не відступав.

Скоро її хлопець Олексій зробив їй пропозицію, і вони тихо розписалися, без великого весілля і, головне, без присутності батьків Марічки. З мамою Олексія у Марічки склалися чудові стосунки. Якось вона розповіла свекрусі про своє ставлення батьків до неї і сестри.

– Не сприймай це на свій рахунок, – усміхнулась свекруха. – З тобою все гаразд. Просто є люди, у яких безмежний запас любові, а є такі, у яких його обмаль. От твої батьки якраз такі. Це їхня помилка. І ти ж прекрасно знаєш, що тепер ти і моя дочка.

Поступово у Марічки та Олексія все налагоджувалося. Вони взяли квартиру в кредит, завели кота і стали щасливо жити. Марічка спілкувалася з батьками лише зрідка, щоб переконатися, що з ними все гаразд. З сестрою вона ніяк не підтримувала стосунків, знаючи лише, що Олеся навчається на третьому курсі.

Одного вечора, коли Марічка з чоловіком дивилися серіал, задзвонив телефон. Дзвонила мама Марічки, і це здивувало дівчину. Адже зазвичай вона сама їм телефонувала. Ті рідко про неї згадували.

– Щось сталося? – запитала вона, поставивши фільм на паузу.

– Доню, біда! – вигукнула мама.

– Щось з татом? – злякано запитала дівчина. Якими б не були її батьки, вони все ж таки виростили її. Та й любила вона їх цікавим, образливим коханням.

– Ні. З Олесею.

До сестри ж Марічка нічого доброго не відчувала, лише злість та образу. Якби Олеся поводилася по-іншому, можливо, дівчина інакше сприймала б ставлення батьків. Але молодша сестра завжди цим користувалася, постійно підставляючи Марічку, знаючи, що батьки завжди повірять їй, Олесі.

– Що трапилося? – з ввічливості запитала Марічка.

– Якась заплутана історія… – пробурмотіла мати.

Марічка була заінтригована. Вона думала, що сестра потрапила до лікарні або її відрахували. Але заплутана історія…

– Загалом, Олеся, начебто, збила людину.

– У Олесі є права і машина? – здивовано запитала дівчина. Хоча вона й не здивувалася б, якби батьки купили їй автомобіль на першу вимогу.

– Ні, – після паузи відповіла мама. – Це ніби машина друга. Але я не вірю, що Олеся винна.

Марічка навіть усміхнулася. Ну, звісно, Олесечка ж свята.

– І що?

– Кажуть, що вона була п’яною, а той чоловік опинився в лікарні. Це жах! Її можуть посадити! І з університету виключать. Треба щось робити, Маріч.

Марічці дуже хотілося відповісти, що якщо вони не змогли нормально виховати доньку, то нехай тепер життя її виховує. І буде правильно, якщо вона понесе покарання, щоб зрозуміла, що будь-які вчинки мають свої наслідки. Але вона знала, що мама все одно не сприйме ці слова. Тому просто запитала:

– Що робити, мамо?

– Загалом, ми з татом порадились і вирішили дати хабара поліції і заплатити тому чоловікові, щоб він не висував обвинувачень.

Марічка в перший момент подумала, що їй почулося.

– Ти взагалі розумієш, про що говориш? – спокійно запитала вона. – Ти хочеш порушити закон, знаючи, що твоя донька п’яна без прав збила когось?

– Так, вона помилилася, – досить різко відповіла мати. – Але ми повинні пробачати помилки. Ми ж теж закривали очі на твої.

Марічку розібрав нервовий сміх.

– На які, мої? На те, що я загубила ключі від дому? Або забула купити хліб?

– Ми не про це зараз, – перебила її мама. – Загалом, нам потрібно ладнатися. Ти ж казала, що ви збираєте на машину. Ти маєш віддати ці гроші, щоб допомогти сестрі. На машину ви ще зберете, а її життя може зруйнуватися.

Мабуть, у цей момент Марічка зрозуміла, що більше не хоче мати справ зі своєю родиною. І спілкуватися не хоче. Вона знайшла нову, люблячу родину у вигляді свого чоловіка та його мами. І цього достатньо.

– Я не віддам гроші. І буду щаслива, якщо Олесю посадять. Вважаю, вона отримала по заслугах.

– Та як ти можеш?! – закричала мати. – Ми тебе не так виховували!

– Так, не так. Ви мене виховували, як другосортну доньку. Я не пам’ятаю, щоб хоч раз відчула від вас любов. Зате другу доньку ви все прощали і спускали з рук її зухвалу поведінку. Тепер пожинайте плоди. Молодша зовсім з’їхала з глузду, а старша більше не хоче вас знати.

На цих словах Марічка поклала слухавку. Олексій, чувши всю розмову, обійняв тремтячу дружину, і вона одразу розридалася на його плечі. Коли сльози закінчилися, Марічка відчула полегшення. Виявилося, вона дійсно може жити без батьків. І вона більше не буде доводити, що вона хороша, розумна і добра. Не буде намагатися звернути на себе їх увагу.

Минув час, і від родичів Марічка дізналася, що Олесі дали невеликий термін. Чи то батьки не знайшли грошей, чи то хабар не вдався.

Незабаром Марічка завагітніла. І коли народила чудову доньку, зрозуміла, що хоче ще дитину. З часом усвідомила, що не стане такою, як її батьки. І все це завдяки чоловікові та свекрусі, які мало не щодня словами і вчинками доводили, що вона прекрасна мати.

Коли у Марічки народилася дитина, вона, піддавшись гормонам, все ж повідомила батькам, що вони стали бабусею і дідусем. І отримала відповідь, що відтепер у них є лише одна донька, яка не відвернеться від сім’ї у важкий момент.

І найцікавіше, що Марічку це навіть не зачепило. Вона зраділа. Тепер на її душі не буде тягаря, що вона позбавила внучку бабусі і дідуся. Марічка дала їм шанс, вони ним не скористалися. І, чомусь, дівчина подумала, що так навіть буде простіше для всіх.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шість + 13 =

Також цікаво:

З життя14 хвилин ago

«Дочке за тридцять, а вона досі живе, як підліток»: душевний крик матері, втомленої від чекання зрелості

Сьогодні зайшов до своєї старої бухгалтерії – не з ділового приводу, просто на чай та розмову з колишніми колегами. Як...

З життя19 хвилин ago

«Їй за тридцять, а вона досі живе, як підліток»: відверте зізнання втомленої матері

Щоденник Сьогодні зайшла у стару бухгалтерію — не з робочих питань, просто на чай і розмову з колишніми колегами. Як...

З життя25 хвилин ago

Мама бажає погостити у нас, поки немає свекрухи, але та забороняє впускати чужих у дім

**Щоденник** Сьогодні я почуваюся розчарованою й зрадженою. Мені 25, мене звуть Оксана, і я опинилася в ситуації, яка справжнє випробування...

З життя35 хвилин ago

«Любовь без границ: история о возрасте»

«Любовь не стареет: история Антонины» Когда в наш тихий Елец много лет назад приехала высокая, статная женщина из Вильнюса, весь...

З життя42 хвилини ago

«Ти ж не лише через квартиру мене відвідуєш?» — Історія бабусі, яка вирішила перевірити своїх онуків

Бабушка Марія провела майже все життя в тихому районі на околиці Житомира. Після смерті чоловіка вона залишилася сама у двокімнатній...

З життя1 годину ago

Це ваш онук, йому вже шість: незнайомка звернулася на вулиці, а син запевняє у зворотньому

“Це ваш онук, Богдан, йому вже шість”: Невідома зупинила мене на вулиці, а син запевняє — він тут ні до...

З життя1 годину ago

Матір прагне відвідати нас під час відсутності свекрухи, але та забороняє гостям приходити у свій дім.

Мама хоче заїхати до нас у гості, доки свекрухи немає вдома, а та категорично проти, щоб у її хату хтось...

З життя1 годину ago

«Ти ж не просто за квартиру до мене ходиш?» — Історія бабусі, яка вирішила перевірити своїх онуків

Щоденник. Бабця Марія прожила більшу частину свого життя у тихому районі на околиці Житомира. Після смерті чоловіка вона залишилася сама...