Connect with us

З життя

После развода муж решил забрать детей к себе. Да и пусть забирает…

Published

on

Супруг настоял, чтобы дети остались с ним после развода. Пусть попробует…

С Дмитрием мы прожили вместе больше десяти лет. Были и счастливые моменты, и горькие ссоры, но никогда — измен. У нас двое: старший сын Егор и трёхлетняя Алиса. Я думала, наш союз нерушим — ведь столько лет пройти бок о бок, не предав, уже подвиг. А потом всё рухнуло, будто лёд под ногами в апреле. Оказалось, у него любовница. Банально, гадко. Он растоптал всё — нашу любовь, общие планы, клятвы. Я не рыдала, не била посуду. Просто подала на развод. Жить с предателем — немыслимо.

Сначала он умолял, клялся исправиться. Говорил, что «заблудился», что мы всё вернём. Но разбитую вазу не склеить. А потом холодно бросил: «Хорошо. Разводимся. Но дети — мои». Я онемела. Оказалось, он «гарантирует им благополучие», а я, мол, даже себя не прокормлю.

Первые дни была как в тумане. Потом включила логику: у Дмитрия трёхкомнатная квартира в центре, должность в иностранной компании, машина премиум-класса. А у меня? Полгода как вышла из декрета, зарплата консультанта — копейки, съёмная однушка на окраине, долги за свет. Двоих не потяну. Не хочу, чтобы они мерзли в старом доме, доедали гречку неделями. Пусть лучше будут с отцом — сыты, одеты, в тепле.

Я не сломалась. Просто выбрала для них лучшее. В суд шли вместе. Развод оформили быстро. Он отказался от алиментов — «справлюсь сам». Я обещала помогать, чем смогу. Егор плакал по ночам — в двена

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шістнадцять − шість =

Також цікаво:

З життя3 хвилини ago

Три вовка прийшли попрощатися”: Як лісник нагодував вовчицю і здобув несподівану вдячність

Зимою до села, схованого серед густих смерек на околиці Карпат, прийшла вовчиця. Це був морозний вечір, коли сніг хрустів під...

З життя6 хвилин ago

«Свекруха вирішила, що знайде синові кращу дружину, а я зрозуміла, що взаємини приречені»

«Нічого, ще встигну знайти синові справжню дівчину!» — оголосила свекруха. А я того дня зрозуміла: між нами ніколи не буде...

З життя34 хвилини ago

«Скоро мама, а в мыслях — салоны и вечеринки. Как будто не ребёнка ждёт…»

Ольга Ивановна сидела на кухне, глядя в окно, где начинал кружить первый зимний снег. Сердце ныло не от холода, а...

З життя35 хвилин ago

«Вона відмовилася від сина заради кар’єри, а я стала йому рідною»

**Мій щоденник** Роди в мене почалися раптово — передчасно, на восьмому місяці. Лікарі швидко прийняли рішення, і вже за кілька...

З життя43 хвилини ago

Мрії про дитину: хто нестиме фінансовий тягар?

**Щоденник** Інколи мені здається, що я не живу, а граю в якійсь виставі абсурду. Мій син, дорослий чоловік, ніби знову...

З життя53 хвилини ago

Я злюсь на себе через виховання дітей

**Щоденник Василя** Сьогодні знову важкий день. Біль, який гризе зсередини, ніби хронічна хвороба, від якої нема ліків. Я вже не...

З життя54 хвилини ago

«Ти ж не лише через квартиру до мене приходиш?» — Історія бабусі, яка вирішила перевірити онуків

Бабушка Оксана прожила довгий свій вік у спокійному районі на Рівненщині. Після смерті чоловіка вона залишилася сама у двокімнатній хаті,...

З життя59 хвилин ago

«Ти ж не заради спадщини до мене приходиш?» — Історія бабусі, яка вирішила перевірити онуків

Бабушка Оксана прожила більшу частину свого життя у тихому районі на околиці Чернігова. Після смерті чоловіка вона залишилася сама у...