Connect with us

З життя

Припини вередувати, я голодний! Хіба хвороба – привід лежати?

Published

on

“Годі вже капризувати, я голодний! Хіба другий день застуди — це підстава лежати?”

Нерозуміння чоловіком найпростіших речей стало точкою неповернення у долі моєї подруги. Ми знайомі з Марічкою ще зі шкільних років. Завжди вважала її сильною жінкою, але те, що вона терпіла цей шок бож три роки, досі мене вражає.

Її чоловік Тарас був із тих, хто звик бачити все лише на свій лад. Голова болить чи температура під сорок? Неважливо, головне — щоб вечеря була вчасно. Для Тараса статус дружини включав функції кухарки, прибиральниці, медсестри та психологині, але сам він ці ролі сприймав відсторонено і не був готовий навіть до співчуття.

Навіть коли Марічка втрапила до лікарні з ускладненнями після грипу, він навіть не завітав до неї. А після виписки одразу ж завдав удар: “А хто вечерю готуватиме?” Коли Марічка відповіла, що не вставала цілу ніч, він фуркнув: “Оце трагедія! Втомилася… Тоді не ледачи, а рухайся, їсти хочеться!”

Марічка підвелася, але не по покупки, а до ЗАГСу. Потім зібрала речі та поїхала до батьків. Мовчки, без пояснень й скандалів. Просто пішла.

І це було правильно. Коли кохання переростає в презирство, залишатися поруч — означає ламати себе. Тепер у Марічки знову відчувається сила, я чую її у голосі. І вірю, що попереду в неї все буде добре.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шість + 5 =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

«Свекруха вирішила, що знайде синові кращу дружину, а я зрозуміла, що взаємини приречені»

«Нічого, ще встигну знайти синові справжню дівчину!» — оголосила свекруха. А я того дня зрозуміла: між нами ніколи не буде...

З життя31 хвилина ago

«Скоро мама, а в мыслях — салоны и вечеринки. Как будто не ребёнка ждёт…»

Ольга Ивановна сидела на кухне, глядя в окно, где начинал кружить первый зимний снег. Сердце ныло не от холода, а...

З життя32 хвилини ago

«Вона відмовилася від сина заради кар’єри, а я стала йому рідною»

**Мій щоденник** Роди в мене почалися раптово — передчасно, на восьмому місяці. Лікарі швидко прийняли рішення, і вже за кілька...

З життя39 хвилин ago

Мрії про дитину: хто нестиме фінансовий тягар?

**Щоденник** Інколи мені здається, що я не живу, а граю в якійсь виставі абсурду. Мій син, дорослий чоловік, ніби знову...

З життя49 хвилин ago

Я злюсь на себе через виховання дітей

**Щоденник Василя** Сьогодні знову важкий день. Біль, який гризе зсередини, ніби хронічна хвороба, від якої нема ліків. Я вже не...

З життя51 хвилина ago

«Ти ж не лише через квартиру до мене приходиш?» — Історія бабусі, яка вирішила перевірити онуків

Бабушка Оксана прожила довгий свій вік у спокійному районі на Рівненщині. Після смерті чоловіка вона залишилася сама у двокімнатній хаті,...

З життя56 хвилин ago

«Ти ж не заради спадщини до мене приходиш?» — Історія бабусі, яка вирішила перевірити онуків

Бабушка Оксана прожила більшу частину свого життя у тихому районі на околиці Чернігова. Після смерті чоловіка вона залишилася сама у...

З життя2 години ago

Запросивши колишню невістку жити зі мною, я здобула онука та доньку, а сина втратила

Я запропонувала колишній невістці переїхати до мене — тепер у мене лише онук та донька. Сина більше немає. Я виростила...