Connect with us

З життя

Спочатку наших стосунків він чітко заявив: домашні справи не для нього.

Published

on

Ще на початку наших стосунків Дмитро чітко дав зрозуміти: він не мав наміру брати участь у домашніх справах. Він заявив, що заробляє гроші та забезпечує сем’ю, а всі обов’язки по дому повністю лягають на мене. Тоді, засліплена коханням, я погодилася з цими умовами, певна, що впораюся з усім сама.

З роками накопичилася втома. Я працюю на рівні з чоловіком, але, повертаючись додому, мене чекають нескінченні турботи: прибирання, готування, прання, допомога дітям з уроками. Дмитро ж після роботи відпочиває, вважаючи, що виконав свою частину обов’язків. Мої прохання про допомогу він відхиляє, нагадуючи про нашу домовленість. У моменти розпачу я ділилася переживаннями з сестрою Олесею. Вона нагадувала, що я знала про позицію Дмитра заздалегідь і сама з нею погодилася. Олеся підкреслювала, що змінити дорослу людину важко, особливо якщо він вважає свою думку правильною.

З появою дитини ситуація загострилася. Я сподівалася, що батьківство змінить Дмитра, але він залишився колишнім. Усі турботи про малюка лягли на мої плечі. Дмитро виправдовувався втомою та важливістю своєї роботи, стверджуючи, що фінансове забезпечення сім’ї — його головне завдання. Я почувалася самотньою та нерозуміючою. Розмови з подругами лише посилювали моє розчарування: їхні чоловіки брали активну участь у сімейних справах, допомагали з дітьми та по домогосподарству. Я почала порівнювати своє життя з їхнім, і образа зростала.

Одного разу, не витримавши, я вилила Дмитру все, що накипіло на душі. Він вислухав мене, але його відповідь була передбачуваною: «Ти знала, на що йдеш. Я не змінився і не збираюся. Якщо тебе це не влаштовує, вирішуй сама, як бути далі». Ці слова вразили мене до глибини душі. Я усвідомила, що сподівалася на зміни, яких ніколи не станеться.

Тепер я стою перед вибором: продовжувати жити в такому шлюбі, сподіваючись на диво, чи наважитися на радикальні зміни. Я розумію, що заслуговую на повагу та підтримку. Кожна жінка має право на партнера, який цінує її внесок і готовий ділити з нею не лише радощі, а й тягар сімейного життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

двадцять + одинадцять =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Свекруха ображена через відмову прихистити її сина-студента

Ото ж, слухай, як у нас справа була. Ми з чоловіком вже одинадцять років разом. Живемо у власній двокімнатній квартирі,...

З життя12 хвилин ago

Личная жизнь за гранью: как она привела к разлуке с семьей

Странный сон, как будто бы всё наяву, но в ином измерении. Когда я наконец решилась на свою жизнь, дочь назвала...

З життя20 хвилин ago

«Відмовившись від сина заради кар’єри, а я стала для нього новою матір’ю»

Ольга народила раптово — на восьмому місяці, передчасно. Лікарі швидко врятували ситуацію, і вже за кілька годин вона тримала на...

З життя28 хвилин ago

Три вовка прийшли попрощатися”: Як лісник нагодував вовчицю і здобув несподівану вдячність

Зимою до села, схованого серед густих смерек на околиці Карпат, прийшла вовчиця. Це був морозний вечір, коли сніг хрустів під...

З життя31 хвилина ago

«Свекруха вирішила, що знайде синові кращу дружину, а я зрозуміла, що взаємини приречені»

«Нічого, ще встигну знайти синові справжню дівчину!» — оголосила свекруха. А я того дня зрозуміла: між нами ніколи не буде...

З життя60 хвилин ago

«Скоро мама, а в мыслях — салоны и вечеринки. Как будто не ребёнка ждёт…»

Ольга Ивановна сидела на кухне, глядя в окно, где начинал кружить первый зимний снег. Сердце ныло не от холода, а...

З життя1 годину ago

«Вона відмовилася від сина заради кар’єри, а я стала йому рідною»

**Мій щоденник** Роди в мене почалися раптово — передчасно, на восьмому місяці. Лікарі швидко прийняли рішення, і вже за кілька...

З життя1 годину ago

Мрії про дитину: хто нестиме фінансовий тягар?

**Щоденник** Інколи мені здається, що я не живу, а граю в якійсь виставі абсурду. Мій син, дорослий чоловік, ніби знову...