З життя
Спочатку наших стосунків він чітко заявив: домашні справи не для нього.

Ще на початку наших стосунків Дмитро чітко дав зрозуміти: він не мав наміру брати участь у домашніх справах. Він заявив, що заробляє гроші та забезпечує сем’ю, а всі обов’язки по дому повністю лягають на мене. Тоді, засліплена коханням, я погодилася з цими умовами, певна, що впораюся з усім сама.
З роками накопичилася втома. Я працюю на рівні з чоловіком, але, повертаючись додому, мене чекають нескінченні турботи: прибирання, готування, прання, допомога дітям з уроками. Дмитро ж після роботи відпочиває, вважаючи, що виконав свою частину обов’язків. Мої прохання про допомогу він відхиляє, нагадуючи про нашу домовленість. У моменти розпачу я ділилася переживаннями з сестрою Олесею. Вона нагадувала, що я знала про позицію Дмитра заздалегідь і сама з нею погодилася. Олеся підкреслювала, що змінити дорослу людину важко, особливо якщо він вважає свою думку правильною.
З появою дитини ситуація загострилася. Я сподівалася, що батьківство змінить Дмитра, але він залишився колишнім. Усі турботи про малюка лягли на мої плечі. Дмитро виправдовувався втомою та важливістю своєї роботи, стверджуючи, що фінансове забезпечення сім’ї — його головне завдання. Я почувалася самотньою та нерозуміючою. Розмови з подругами лише посилювали моє розчарування: їхні чоловіки брали активну участь у сімейних справах, допомагали з дітьми та по домогосподарству. Я почала порівнювати своє життя з їхнім, і образа зростала.
Одного разу, не витримавши, я вилила Дмитру все, що накипіло на душі. Він вислухав мене, але його відповідь була передбачуваною: «Ти знала, на що йдеш. Я не змінився і не збираюся. Якщо тебе це не влаштовує, вирішуй сама, як бути далі». Ці слова вразили мене до глибини душі. Я усвідомила, що сподівалася на зміни, яких ніколи не станеться.
Тепер я стою перед вибором: продовжувати жити в такому шлюбі, сподіваючись на диво, чи наважитися на радикальні зміни. Я розумію, що заслуговую на повагу та підтримку. Кожна жінка має право на партнера, який цінує її внесок і готовий ділити з нею не лише радощі, а й тягар сімейного життя.
