Connect with us

З життя

Судьба изменила решение подруги отдать ребёнка

Published

on

Несколько лет назад наша семья наконец переехала в большую трёхкомнатную квартиру в Санкт-Петербурге. В старой «двушке» с двумя сыновьями уже было тесно, да и дела у мужа пошли в гору — он получил повышение. Новый дом стал не только просторнее, но и подарил нам друзей: по соседству жила пара с дочкой, и со временем мы так сблизились, что стали как родные. Вместе праздновали Новый год, ездили на дачу под Выборгом, а дети были неразлучны.

Всё шло хорошо, пока однажды не грянула беда: у соседа, Сергея, обнаружили рак. Здоровый, крепкий мужчина — и вдруг такая новость. Его жена, моя подруга Ольга, буквально растворилась в горе: похудела, перестала говорить, будто тень ходит. Я старалась её поддержать, уговаривала не отчаиваться, но врачи разводили руками.

Месяцами мы с мужем помогали им, как могли. Влезли в кредит, носили продукты, забирали их дочку Катю гулять. А потом Сергей умер. Будто кусок сердца вырвали. Ольга стала словно призрак — ни слов, ни слёз. Я не отходила от неё первые недели, но потом она стала избегать нас. Только Катя по-прежнему забегала к нам: поесть, поиграть, просто побыть в тепле.

Однажды утром Катя пришла ко мне и попросила хоть кусочек хлеба. Пока она ела, я поднялась к Оле. В квартире пахло водкой, сама она валялась на полу среди грязной посуды. В холодильнике — пусто. Я уговаривала её взять себя в руки, но она лишь отмахивалась. А Катя тем временем стала приходить к нам каждый день. Я гладила её по голове и знала: она уже наша. Мы с мужем всегда мечтали о дочке.

Как-то раз, выйдя на балкон, я услышала ссору во дворе. Узнала голос Ольги.

— Кать, собирайся, пошли!

— Не хочу! Хочу к тёте Наташе! — рыдала девочка.

Я бросилась вниз. Ольга, шатаясь, тащила Катю за руку.

— Оля, ты в своём уме? Посмотри на себя! — крикнула я.

— Это мой ребёнок! Решаю я! — прохрипела она.

— Ты и шагу не можешь ступить ровно! Оставь её!

И вдруг Ольга дико дёрнула Катю, толкнула её ко мне и завопила:

— Бери! Мне она не нужна!

Девочка рыдала, а я прижала её к себе и прошептала:

— Всё хорошо, родная. Я с тобой.

С того дня Катя осталась у нас. Суд лишил Ольгу прав, а через полгода мы удочерили девочку и переехали в Новгород. Сыновья выросли, разъехались, а Катя поступила в университет и встретила там своего Ваню. Мы перезванивались, писали, но я и мечтать не могла услышать однажды утром:

— Мам, вставай! Мы приехали!

Я открыла глаза — Катя стояла на пороге с мужем и сумками.

— На недельку? — спросила я, чувствуя, как подступают слёзы.

— Нет. Насовсем. Хотим купить дом здесь.

— Так живите пока у меня! — обняла я её и вдруг заметила, как её рука лежит на животе.

— Ты…?

— Да, мам. Уже четвёртый месяц.

Я расплакалась. В нашем доме снова раздался детский смех, когда родился внук. Сыновья приезжали, а я смотрела на эту новую жизнь и понимала: когда-то судьба всё решила за нас. И не ошиблась.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + чотирнадцять =

Також цікаво:

З життя3 хвилини ago

Таємне заповіт матері: син виганяє її з дому

Олег Шевченко дивився на екран ноутбука, ніби бачив привид. Електронний лист від адвоката перекривив його світ. Там був заповіт матері...

З життя8 хвилин ago

«Невістка вважала мене застарою для купальника. Я її вислухала і показала справжній урок»

Я завжди пишалася тим, що в душі почуваюся молодою. Вік — це лише цифра у паспорті. Моя сутність, мій внутрішній...

З життя9 хвилин ago

«У мого сина гастрит, а його дружина годує його фастфудом. Я не можу на це спокійно дивитися…»

Мене звати Оксана Михайлівна. Мого сина Андрія недавно минуло 28 років. Півроку тому він одружився з дівчиною на ім’я Соломія....

З життя35 хвилин ago

Син розгромив квартиру після прохання з’їхати, яку я призначила для доньки

Я попросила сина виїхати, а він розгромив квартиру, яку хотіла віддати його сестрі Мій син Тарас вчинив зі мною та...

З життя38 хвилин ago

«Хитрощі матері: неймовірне відкриття про справжню любов її дітей»

Раннього ранку, коли задзвонив телефон, Марійка ледве зрозуміла, де вона — чи в ліжку, чи ще уві сні. На екрані...

З життя39 хвилин ago

Невідомість у заповіті: син несподівано відправляє матір з дому

Олексій Шевченко дивився на екран ноутбука, не вірячи власним очам. Електронний лист від адвоката перевернув його світ. У ньому був...

З життя55 хвилин ago

«Мати інсценувала хворобу, щоб відчути справжню любов дітей: несподіваний результат»

Коли рано-вранці задзвонив телефон, Мар’яна ледве зрозуміла, чи прокинулась вона, чи усі ще сниться. На екрані світилося — «мама». Сон...

З життя57 хвилин ago

«Она обменяла сына на салон красоты, а я обрела в нем родного»

**Дневник. Вчера** Роды у Анны начались внезапно — на восьмом месяце, раньше срока. Врачи действовали быстро, и уже через несколько...