З життя
Терміновий дзвінок доньки: тривожні слова, що зупинили час

Все, що вона промовила, це: “Тату, з мамою швидко прийдіть до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. У нас із дружиною всередині все завмерло від таких слів доньки.
Забрав свою донечку зі школи. По дорозі додому вона розповідала, яка вона слухняна учениця: виконала всі домашні завдання в подовженій групі. Я одразу зрозумів, що вона не просто так розповідає про свої досягнення. Як я й думав, донька зупинилася, повернулась до мене й сказала: “Тату, я ж була гарною дівчинкою сьогодні. Чи можу я піти з Уляною кататися на роликах?” Я подивився в її оченята і не зміг відмовити. Адже дитинство — найкращий час у житті, тож нехай насолоджується ним, як може.
Поки моя донечка каталася на роликах зі своєю подружкою, ми з дружиною готували вечерю та ділилися новинами дня. Ми так скучили один за одним, що не помітили, як пролетіло дві години. Ми б ще довго сиділи за столом, вдаючи, що готуємо вечерю, якби не задзвонила донька. Все, що вона промовила, це: “Тату, з мамою швидко прийдіть, будь ласка.” І поклала слухавку. Ми з дружиною все кинувши, поспішили на подвір’я нашого будинку.
Вибігши, побачили біля доньки та її подруги двох великих чоловіків. На думці було тільки те, що з ними розмовляти не буду, а перейду до дій. Дружина йшла поруч, тремтячи від страху та переживань за дітей. Вона не розуміла, що вони хочуть від дівчаток.
Підійшовши до них, ми почули, як чоловіки дякують доньці за її вихованість та доброчесність. А коли наблизилися, ті почали хвалити нас, які ми гарні батьки, виховавши таку чудову донечку. Бо вона, така молода, вже допомагає людям, зберігаючи їх від неприємностей. Ми з дружиною стояли нервові й не розуміли, що відбувається. Ми йшли сюди, щоб викликати поліцію та розібратись із покидьками. А познайомились із добрими чоловіками, які нас дякували за виховання доньки.
Виявилось, коли дівчатка грали, вони побачили, що з чоловіка, який виходив з авто, випав гаманець. Чоловік цього не помітив і пішов своїм шляхом. Донечка підкаталася на роликах, взяла гаманець і швидко наздогнала його, віддавши знахідку. Чоловік був дуже вдячний, бо саме того дня отримав заробітну плату, і гаманець був повний грошей. Він почав дякувати доньці та давати сто гривень за допомогу. Але вона злякалась і покликала батьків, бо ми вчили її ніколи не брати нічого від незнайомих людей.
Зрештою, чоловік все одно дав нам ті сто гривень на знак вдячності. Ми з дружиною вирішили передати їх доньці, щоб вона витратила на розваги чи смаколики. Повернулися додому всі разом, повні гордості за виховання такої дитини. Я безмежно радів і пишався нами.
