Connect with us

З життя

Ты не справляешься с бытом! Как муж тебя терпит?” – упрекала меня мать

Published

on

“Ну и хозяйка из тебя, как твой муж терпит такую неряху?” – вздохнула мать, разглядывая мои полки с чашками.

Когда Татьяна Ивановна затеяла ремонт в своей хрущёвке, она попросилась к нам с Дмитрием на месяц. Клятвенно пообещала не переставлять мебель и не учить меня жизни. Я заколебалась, но согласилась – всё-таки родная кровь.

Мать сроду была жёсткой, как советская дисциплина. В детстве мы с сестрой жили по её уставу: зубные щётки – строго под углом 45 градусов, книги в шкафу – по алфавиту, а каша на завтрак – до последней манной крупинки. Возражать было себе дороже.

После свадьбы я впервые вздохнула свободно. Моя квартира, мои правила – хоть носки на люстре суши. Но с приездом Татьяны Ивановны этот рай закончился.

Первые три дня всё шло тихо. На четвёртый я обнаружила кухню, будто после инвентаризации в военном складе. Кастрюли выстроились по ранжиру, специи – по цвету радуги.

– Мам, это что за переворот? – спросила я, сжимая пакет с батоном.

– Прибралась. У тебя же тут словно после набега татар, – ответила она, протирая уже блестящую полку.

– Но мне так удобно!

– Ты просто не знаешь, как правильно. Надо учить.

Я попыталась объяснить, что мы с Димой сами решаем, где держать соль. В ответ – презрительное фырканье и фраза про “халатность поколения пепси”.

Наутро исчез коврик с совой в прихожей – “старьё, позор для гостей”. Потом она перелопатила документы мужа, заявив, что “в жизни такого бардака не видела”. Я кусала губы, стараясь не вспыхнуть.

Всё рухнуло, когда мы застали её за разбором нашего белья. Мои колготки висели на дверце, как бананы в магазине, а Димыны рубашки красовались на спинке дивана.

– Мама, ты в своём уме?! – вырвалось у меня.

– Приучаю тебя к порядку. Настоящая женщина должна…

– Собирайтесь, – неожиданно рявкнул Di– Собирайтесь, – неожиданно рявкнул Дмитрий, и в его глазах мелькнуло что-то такое, отчего Татьяна Ивановна вдруг смолкла, словно выключенный телевизор.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 − чотири =

Також цікаво:

З життя10 хвилин ago

«За тридцять, а все ще підліток: відчай матері, що втомилася чекати зрілості»

Моїй доньці вже за тридцять, а вона все ще живе, як підліток: розпач матери, яка втомилася чекати дорослішання Иноді заходжу...

З життя20 хвилин ago

Прощання з вовками: як лісник отримав несподівану подяку

Три вовки прийшли прощатися: Історія про лісника, який нагодував вовчицю та отримав несподівану подяку У село, загублене серед густих сосен...

З життя22 хвилини ago

«Она — моя мать, но её слова причиняют боль»

**Дневник. 7 ноября.** Мне сорок один. Вроде бы я давно взрослая — есть муж, дети, работа, квартира в Москве. Но...

З життя52 хвилини ago

«Дочке за тридцять, а вона досі живе, як підліток»: душевний крик матері, втомленої від чекання зрелості

Сьогодні зайшов до своєї старої бухгалтерії – не з ділового приводу, просто на чай та розмову з колишніми колегами. Як...

З життя57 хвилин ago

«Їй за тридцять, а вона досі живе, як підліток»: відверте зізнання втомленої матері

Щоденник Сьогодні зайшла у стару бухгалтерію — не з робочих питань, просто на чай і розмову з колишніми колегами. Як...

З життя1 годину ago

Мама бажає погостити у нас, поки немає свекрухи, але та забороняє впускати чужих у дім

**Щоденник** Сьогодні я почуваюся розчарованою й зрадженою. Мені 25, мене звуть Оксана, і я опинилася в ситуації, яка справжнє випробування...

З життя1 годину ago

«Любовь без границ: история о возрасте»

«Любовь не стареет: история Антонины» Когда в наш тихий Елец много лет назад приехала высокая, статная женщина из Вильнюса, весь...

З життя1 годину ago

«Ти ж не лише через квартиру мене відвідуєш?» — Історія бабусі, яка вирішила перевірити своїх онуків

Бабушка Марія провела майже все життя в тихому районі на околиці Житомира. Після смерті чоловіка вона залишилася сама у двокімнатній...