Connect with us

З життя

З самого початку стосунків стало ясно: участі в домашніх справах не буде.

Published

on

Ще на початку наших стосунків Тарас відразу заявив: він не збирається брати участь у домашніх клопотах. Він сказав, що заробляє гроші та утримує сім’ю, а всі обов’язки по господарству лягають на мене. Тоді, засліплена коханням, я погодилась з цими умовами, певна, що зможу впоратись сама.

З роками втома накопичилась. Я працюю на рівні з чоловіком, але, повертаючись додому, мене чекає безкінечне господарство: прибирання, готування, прання, допомога дітям з уроками. Тарас же після роботи відпочиває, вважаючи, що виконав свою частину. Мої прохання про допомогу він відхиляє, нагадуючи про нашу домовленість. У моменти розпачу я ділилась переживаннями з сестрою Олесею. Вона нагадувала, що я заздалегідь знала про позицію Тараса і сама на неї погодилась. Олеся підкреслювала, що змінити дорослу людину важко, особливо якщо вона впевнена у своїй правоті.

З народженням дитини ситуація загострилась. Я сподівалась, що батьківство змінить Тараса, але він лишився таким самим. Усі клопоти про малюка лягли на мене. Тарас виправдовувався втомою та важливістю своєї роботи, стверджуючи, що утримання сім’ї — його головне завдання. Я почувалася самотньою і непонятою. Розмови з подругами лише посилювали розчарування: їхні чоловіки брали активну участь у сімейних справах, допомагали з дітьми та по дому. Я почала порівнювати своє життя з їхнім, і образа росла.

Одного разу, не стерпівши, я вилила Тарасові все, що накипіло на душі. Він вислухав мене, але відповідь була передбачуваною: «Ти знала, на що йдеш. Я не змінився і не збираюся. Якщо тебе це не влаштовує, думай сама, що робити далі.» Ці слова вразили мене в саме серце. Я усвідомила, що сподівалась на зміни, які ніколи не стануться.

Тепер я стою перед вибором: продовжувати жити в такому шлюбі, сподіваючись на диво, чи наважитись на радикальні зміни. Я розумію, що заслуговую на повагу та підтримку. Кожна жінка має право на партнера, який цінує її внесок і готовий ділити з нею не лише радощі, а й тяготи сімейного життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

тринадцять − 10 =

Також цікаво:

З життя5 хвилин ago

Мрії про дитину: хто заплатить за щастя?

**Щоденник батька** Де мені жити — у реальності чи в якомусь цирку? Мій син, дорослий чоловік, наче знову став хлопчиськом,...

З життя9 хвилин ago

Свекруха ображена через відмову прихистити її сина-студента

Ото ж, слухай, як у нас справа була. Ми з чоловіком вже одинадцять років разом. Живемо у власній двокімнатній квартирі,...

З життя19 хвилин ago

Личная жизнь за гранью: как она привела к разлуке с семьей

Странный сон, как будто бы всё наяву, но в ином измерении. Когда я наконец решилась на свою жизнь, дочь назвала...

З життя27 хвилин ago

«Відмовившись від сина заради кар’єри, а я стала для нього новою матір’ю»

Ольга народила раптово — на восьмому місяці, передчасно. Лікарі швидко врятували ситуацію, і вже за кілька годин вона тримала на...

З життя36 хвилин ago

Три вовка прийшли попрощатися”: Як лісник нагодував вовчицю і здобув несподівану вдячність

Зимою до села, схованого серед густих смерек на околиці Карпат, прийшла вовчиця. Це був морозний вечір, коли сніг хрустів під...

З життя39 хвилин ago

«Свекруха вирішила, що знайде синові кращу дружину, а я зрозуміла, що взаємини приречені»

«Нічого, ще встигну знайти синові справжню дівчину!» — оголосила свекруха. А я того дня зрозуміла: між нами ніколи не буде...

З життя1 годину ago

«Скоро мама, а в мыслях — салоны и вечеринки. Как будто не ребёнка ждёт…»

Ольга Ивановна сидела на кухне, глядя в окно, где начинал кружить первый зимний снег. Сердце ныло не от холода, а...

З життя1 годину ago

«Вона відмовилася від сина заради кар’єри, а я стала йому рідною»

**Мій щоденник** Роди в мене почалися раптово — передчасно, на восьмому місяці. Лікарі швидко прийняли рішення, і вже за кілька...