Задумливий вечір: фотографії нареченої на кухонному столі.

Андрій сидів на кухні, задумливо потираючи підборіддя пальцями. Він уже вп’яте переглядав фотографії своєї нареченої. На них вона була щаслива та закохана. Ось тільки не в нього.

Поруч з нею на фото був чоловік. Приблизно, одноліток Андрія. Як він з’ясував, вони познайомилися на роботі. Ні, вони разом не працювали, цей чоловік був клієнтом компанії, в якій працювала його дівчина. Вона укладала договори з різними підприємствами і деяким, особливо важливим клієнтам, відвозила всі документи особисто. Ось і цей був, напевно, особливо важливий, раз Дарина з ним так зблизилася.

Підозрювати свою наречену у зраді Андрій почав приблизно два місяці тому. Він зауважив, що вона довго сидить з телефоном у руках, з кимось переписуючись. На запитання, хто їй пише так пізно, завжди відповідала, що це за роботою.

Потім вона почала затримуватися. Повертаючись пізніше, ніж зазвичай, казала, що роботи було багато. Але при цьому поверталася додому не втомлена, а навпаки, задоволена та щаслива.

Потім Андрій випадково знайшов чек з магазину білизни. Він, напевно, випав з її кишені. Нічого, здавалося б, такого, тільки нового білизни Андрій і в очі не бачив. Існує думка, що чоловіки не помічають обновок, але Андрій був не з тих. Він дуже любив дивитися на Дарину, милувався нею, коли вона красивою виходила з душу, і помічав, у чому вона. А тут купила нову білизну і не похвалилася. Адже вона прекрасно знала, що він завжди із задоволенням розглядає її гарне тіло в мереживі. А тут тиша.

Два тижні тому він побачив, як хтось підвіз Дарину після роботи. Андрій ніколи не був ревнивим і не бачив нічого страшного в тому, що якийсь колега підкине його наречену додому. Але цього разу він випадково виглянув у вікно і побачив, як у дворі зупинився автомобіль. Якби ніби шосте відчуття увімкнулося у Андрія, і він став чекати, коли з машини хтось вийде. І, в решті решт, вийшла Дарина. Тільки в заглушеній машині вона просиділа не менше п’яти хвилин. На те, щоб сказати «дякую» тому, хто тебе підвіз, вистачає і тридцяти секунд.

Чоловік думав, що став параноїком. І, щоб уникнути безпідставних звинувачень і не думати нічого поганого, він найняв приватного детектива. Він був упевнений, що той прийде до нього через кілька днів і скаже, що все у них з Дариною добре. Що вона ні з ким не зустрічається і не зраджує йому.

Але сьогодні його світ зруйнувався, коли приватний детектив приніс йому фотографії. І якщо більшість з фото, на яких вона з чоловіком, можна було якось пояснити, то ось одну з них, на якій вона цілується з цим чоловіком, нічим іншим, окрім як зрадою, пояснити не можна було.

Мабуть, багато хто влаштував би скандал, набив би пику тому чоловікові, з яким зраджує наречена, а саму наречену вигнали б з ганьбою. Але Андрій був інакшим. Йому хотілося якось покарати Дарину, хотілося, щоб вона нервувала і хвилювалася, як переживав він весь цей час. І йому в голову прийшов чудовий план.

Наступного дня він купив з рук SIM-карту і вставив її в свій старий мобільний телефон. Потім з цього номера він відправив Дарині фотографію. Ту саму, на якій вона цілується зі своїм коханцем. Жодних підписів, тільки лише фото.

Дівчина досить швидко прочитала повідомлення. І тут же намагалася зателефонувати на його номер. Але Андрій відхилив виклик і вимкнув телефон.

Увечері він з нетерпінням чекав її повернення. Вдень вона йому дзвонила, очевидно, аби пересвідчитися, що все добре, але він пропустив дзвінок, скидаючи повідомлення, що зайнятий.

– Привіт, любий, – влетіла вона в квартиру, уважно дивлячись на чоловіка.

– Привіт, – усміхнувся він їй, допомагаючи зняти пальто. – Як пройшов твій день?

– Все добре, – обережно відповіла вона. – А твій?

– Все нормально. Ходімо вечеряти, я замовив їжу.

Було помітно, як Дарина зітхнула з полегшенням. Але Андрій не дасть їй розслабитися.

Коли вони сіли їсти, чоловік відкоркував пляшку вина, розливаючи його по келихах.

– Ти визначилася з датою весілля? – запитав він. Дарина все думала, коли краще грати – влітку чи восени.

– Так. Думаю, наприкінці серпня, як тобі?

– Чудово. Потрібно починати підготовку, – сказав чоловік, уважно стежачи за дівчиною. Та розслабилася остаточно. Раз Андрій говорить про весілля, значить, все і насправді добре.

– Знаєш, – промовив чоловік, – мені сьогодні надійшло якесь дивне повідомлення.

Він із задоволенням спостерігав, як напружилася Дарина.

– Яке повідомлення? – побілівши, запитала вона.

– Та не знаю, – знизав він плечима, – хтось з незнайомого номера написав, що знає одну таємницю. І якщо я йому заплачу, то він її розкаже. Уявляєш, який обман?

– Звісно, це обман! – тут же скрикнула Дарина. – Заблокуй його, і все.

– Так я й думав це зробити, але цікаво, що він там ще придумає, – з усмішкою сказав Андрій.

– Не потрібно чекати, – просила Дарина, подаючись уперед. – Я чула, це шахраї. Вони якось влезають у телефон, якщо продовжувати переписуватися, і потім крадуть з карт гроші.

Затамувавши подих, Дарина чекала, що ж відповість їй її наречений. Їй потрібно було, щоб він заблокував цей номер. Тому що вона вже прекрасно зрозуміла, про яку таємницю повідомив підступний хтось. Не знала вона лише одного – що це і був сам Андрій.

– Та як вони в телефон влезуть, – розсміявся Андрій, – я ж за посиланнями ніякими переходити не збираюся, особисту інформацію давати теж. А раптом, – він завмер, – цей хтось і насправді володіє важливою інформацією. Раптом, щось щодо бізнесу.

– Я б не ризикувала, – важко дихаючи, промовила Дарина. – Це небезпечно.

– Не думаю, – посміхнувся чоловік, прибираючи зі столу.

Увесь вечір його наречена кружляла навколо нього. Андрій знав, що вона хоче дістатися до мобільного, щоб внести той номер у чорний список. Він і справді відправив собі це повідомлення на випадок, якщо вона захоче пересвідчитися, і зараз вирішив ще трохи розважитися.

Сказавши, що піде у душ, він залишив мобільний на тумбочці. Він був упевнений, що Дарина скористається можливістю і внесе номер у чорний список. Так і сталося.

Поки дівчина розслаблено дивилася телевізор, думаючи, що загроза минула, Андрій вилучив той номер з чорного списку, а потім, пішовши на кухню, відправив сам собі ще одне повідомлення.

– Дивися, знову цей номер пише, – невинно сказав він.

– Як?!

Дарина явно хотіла додати, що цього не може бути, адже вона все виправила, але зізнатися у тому, що вона особисто занесла цей номер у чорний список, сили характеру не вистачило.

– Уяви, – сказав він, – пише, що близька людина мене обманює. І що у нього є докази. Смішно, так?

– Ага, – знову блідніючи, сказала Дарина. – Мені потрібно зателефонувати за роботою, я пійду на кухню?

– Звісно, – посміхнувся їй Андрій.

Природно, дівчина знову намагалася зателефонувати на цей номер. Але Андрій відразу ж, як відправив собі повідомлення, вимкнув телефон.

– Додзвонилася? – запитав він, коли Дарина повернулася.

– Ні, – буркнула вона, лягаючи спати.

Наступного дня дівчина була вся на нервах. І до обіду їй знову прийшло повідомлення з того самого номера. Вона одразу ж спробувала його набрати, але телефон знову був вимкнений.

«Скоро твій наречений про все дізнається», – говорилося у повідомленні.

Оскільки Дарина не змогла додзвонитися, вона відправила відповідне повідомлення.

«Що ти хочеш?»

І наприкінці робочого дня отримала відповідь.

«Зізнайся сама, або це зроблю я».

Додому Дарина йшла, мов на ешафот. Вона очікувала скандалу від Андрія, але той був, як завжди, спокійний. Тоді вона сама почала розмову.

– Тобі сьогодні не приходили повідомлення з того номера?

– З якого? Ах, з того. Ні, нічого не було. А що?

– Та нічого, просто цікаво.

Коли Дарина вже засинала, Андрій знову надіслав їй повідомлення.

«Даю тобі двадцять чотири години. Час пішов. У мене ще й відео є».

Відео у Андрія, звісно, не було, але воно йому й не треба було.

Дарина прокинулася від пікання телефону, прочитала повідомлення і тут же сховала мобільний під подушку.

– Хто тобі так пізно пише? – запитав Андрій, лягаючи.

– Та так… Реклама.

– Ці рекламщики зовсім знахабніли, – зітхнув Андрій, – жодного почуття такту. Пишуть, практично серед ночі.

Весь наступний день Дарина думала, що їй робити. Так, вона зрадила Андрієві. Але хіба вона винна, що на неї нахлинула пристрасть? Максим виявився таким незвичайним, а з Андрієм у них вже давно все було надто просто. Але з Максимом у Дарини майбутнього немає, бо він одружений. А ось з Андрієм вони збираються зіграти весілля. Але якщо вона зізнається, то він, ймовірно, все скасує. А якщо не розповість сама, то, можливо, йому про це повідомить хтось.

Вона навіть подумала, що це дружина Максима про них дізналася і, зустрівшись з ним, істерично розповіла про те, що відбувається. Але Максим відмовив, що його жінка точно не в курсі, і що йому проблеми не потрібні. Тож бачитися вони більше не повинні. І пішов.

Коли Дарина повернулася з роботи, вона все ще не знала, що їй робити. Сподівалася «на авось»: а раптом цей хтось блефує і нічого не розповість її майбутньому чоловікові. Але коли вони збиралися спати, Андрієві знову прийшло повідомлення.

– Дивно, – сказав він, – написано, що залишилася година. Про що це, цікаво?

Дарина заплющила очі, зітхнула, а потім, сівши зручніше на ліжку, почала розмову.

– Андрію, я повинна тобі в чомусь зізнатися…

– У чом, дорога? – з посмішкою запитав він.

– Я тобі зрадила, – на очах Дарини виступили сльози. – Прости мене! Я не знаю, як так сталося! Я люблю лише тебе! Я просто не змогла мовчати. Це з’їдає мене зсередини! Мені так соромно…

– Зрозуміло, – на диво спокійно сказав Андрій. – Але тільки ти зізналася, бо тебе змусили. Точніше, я змусив.

– Що? – здивовано запитала вона.

– Це я змусив тебе зізнатися. Це я писав тобі і собі ці повідомлення. І я, здається, ніколи не був садистом, але всі ці дні насолоджувався тим, як ти не знаходила собі місця. Тому що ти навіть не можеш уявити, що я відчував, коли дізнався, що ти мені зрадила.

– Як ти міг? – прошепотіла вона. – Ми могли просто поговорити…

– Могли. Але я вирішив, що таким чином зможу тобі помститися. Мені не стало легше, на жаль. Але тобі стало важче. Ну а тепер…

Андрій подивився на дівчину, тріумфально посміхаючись.

– Думаю, ти і сама розумієш, що тобі пора. Ах так, про скасування весілля батькам і друзям повідомиш особисто. А я проконтролюю, щоб ти назвала справжню причину, а не виставила мене винним.

Дарина дивилася на Андрія і не впізнавала. Вона й не думала, що він на таке здатний.

Дівчина мовчки встала і почала збирати свої речі. Андрій же увімкнув свій улюблений фільм і постарався абстрагуватися від цього болю у грудях, який нікуди не подівся. Але він знав, мине час, і він зникне. Як і зникне Дарина з його життя.