Connect with us

З життя

Коли сусідка в палаті назавжди змінила життя мами

Published

on

Так сталося, що маму на останньому місяці вагітності поклали на збереження до пологового відділення в Києві. Тиждень вона перебувала в двомісній палаті сама. Мала можливість насолоджуватися тишею, читала книжки, пила чай із татом, який приходив через день із дому. Але на восьму ніч мама отримала сусідку. Жінку привезли вночі, і наступного дня вона не приходила до тями. Мама хвилювалася за її стан, намагаючись переконати себе, що все буде добре.

Згодом жінка опритомніла. У розмові мама дізналася, що її нову сусідку звати Надія. Їй було 37 років, і ця дитина мала стати її первістком. Надія все життя прожила у маленькому селі на Полтавщині й працювала на фермі. На своєму шляху вона зустрічала багато чоловіків, але жоден із них не став її обранцем на все життя. Її кохання зводилися до короткочасних романів, які не мали продовження. Аж раптом один несподіваний вечір із трактористом обернувся для неї вагітністю. Надія вирішила залишити дитину, хоч і розуміла, що її вік може нести ризики для першого материнства. На восьмому місяці вагітності лікарі наполягли на госпіталізації, аби убезпечити здоров’я жінки та малюка.

Мама швидко знайшла спільну мову з Надією. Та виявилася відкритою, доброю жінкою. Вони ділилися одна з одною своїми історіями, підтримували одна одну. Надія розповіла про своє непросте життя, а мама намагалася підбадьорювати сусідку.

Одного разу вночі маму розбудив шум — Надії раптово стало недобре. Її терміново забрали в реанімацію. Наступні кілька днів про неї не було ні звістки, і це викликало в мами дедалі більше тривоги. Медсестри лише обнадійливо казали: “Все буде добре. Почекайте”.

Однієї ночі мамі наснилася Надія. Усміхнена, вдягнута в білу сукню, вона підійшла до мами у сні й тихо сказала: “Мені час іти. Але мою донечку Ангеліну я забрати з собою не можу. Ти ж прийми її до своєї родини… У твоєму сердечку обов’язково знайдеться місце ще для однієї дитини”.

На ранок мама дізналася від лікарів, що Надія народила доньку через кесарів розтин. Дівчинка, хоч і була недоношеною, народилася здоровою. Але на жаль, врятувати саму Надію медикам не вдалося.

Минув тиждень після цієї трагічної події, і мама сама народила двійню. Тоді вона зрозуміла, про яку третю дитину йшла мова в тому дивному сні. Обговоривши це з татом, вони прийняли рішення вдочерити маленьку Ангеліну.

З того часу минали роки, але мама неодноразово бачила Надію уві сні в найважливіші й найважчі миті життя. Надія давала їй поради, які завжди виявлялися правильними. Так вона дякувала за те, що мама колись забрала її донечку в свою родину й подарувала їй велике й тепле серце.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сім + дванадцять =

Також цікаво:

З життя40 секунд ago

Я злюсь на себе через виховання дітей

**Щоденник Василя** Сьогодні знову важкий день. Біль, який гризе зсередини, ніби хронічна хвороба, від якої нема ліків. Я вже не...

З життя2 хвилини ago

«Ти ж не лише через квартиру до мене приходиш?» — Історія бабусі, яка вирішила перевірити онуків

Бабушка Оксана прожила довгий свій вік у спокійному районі на Рівненщині. Після смерті чоловіка вона залишилася сама у двокімнатній хаті,...

З життя7 хвилин ago

«Ти ж не заради спадщини до мене приходиш?» — Історія бабусі, яка вирішила перевірити онуків

Бабушка Оксана прожила більшу частину свого життя у тихому районі на околиці Чернігова. Після смерті чоловіка вона залишилася сама у...

З життя42 хвилини ago

Запросивши колишню невістку жити зі мною, я здобула онука та доньку, а сина втратила

Я запропонувала колишній невістці переїхати до мене — тепер у мене лише онук та донька. Сина більше немає. Я виростила...

З життя47 хвилин ago

«Я приютила маму, но вскоре вернула её — меня теперь называют чудовищем»

Я забрала мать из деревни, но через месяц вернула обратно — и теперь все считают меня чудовищем. Когда я решила...

З життя52 хвилини ago

Нові замки – новий спокій: як насолоджуватися власним життям без небажаних візитів

**Щоденник.** Мужа й офіційно одружені вже рік. І весь цей час його матір ніяк не може прийняти, що син обрав...

З життя1 годину ago

Прощання з вовчицею: Як лісник отримав несподівану подяку

Ось як це звучало б по-нашому, у лісовій глушині Карпат. Зимою, коли сніг укрив село, що ховається серед смерек на...

З життя1 годину ago

Мрії про дитину: чому знову відповідатиму я?

Сьогодні записав у щоденник: «Мрії невістки про дитину: а хто платитиме — знову я?» Інколи мені здається, що живу не...