Connect with us

З життя

Коли сусідка в палаті назавжди змінила життя мами

Published

on

Так сталося, що маму на останньому місяці вагітності поклали на збереження до пологового відділення в Києві. Тиждень вона перебувала в двомісній палаті сама. Мала можливість насолоджуватися тишею, читала книжки, пила чай із татом, який приходив через день із дому. Але на восьму ніч мама отримала сусідку. Жінку привезли вночі, і наступного дня вона не приходила до тями. Мама хвилювалася за її стан, намагаючись переконати себе, що все буде добре.

Згодом жінка опритомніла. У розмові мама дізналася, що її нову сусідку звати Надія. Їй було 37 років, і ця дитина мала стати її первістком. Надія все життя прожила у маленькому селі на Полтавщині й працювала на фермі. На своєму шляху вона зустрічала багато чоловіків, але жоден із них не став її обранцем на все життя. Її кохання зводилися до короткочасних романів, які не мали продовження. Аж раптом один несподіваний вечір із трактористом обернувся для неї вагітністю. Надія вирішила залишити дитину, хоч і розуміла, що її вік може нести ризики для першого материнства. На восьмому місяці вагітності лікарі наполягли на госпіталізації, аби убезпечити здоров’я жінки та малюка.

Мама швидко знайшла спільну мову з Надією. Та виявилася відкритою, доброю жінкою. Вони ділилися одна з одною своїми історіями, підтримували одна одну. Надія розповіла про своє непросте життя, а мама намагалася підбадьорювати сусідку.

Одного разу вночі маму розбудив шум — Надії раптово стало недобре. Її терміново забрали в реанімацію. Наступні кілька днів про неї не було ні звістки, і це викликало в мами дедалі більше тривоги. Медсестри лише обнадійливо казали: “Все буде добре. Почекайте”.

Однієї ночі мамі наснилася Надія. Усміхнена, вдягнута в білу сукню, вона підійшла до мами у сні й тихо сказала: “Мені час іти. Але мою донечку Ангеліну я забрати з собою не можу. Ти ж прийми її до своєї родини… У твоєму сердечку обов’язково знайдеться місце ще для однієї дитини”.

На ранок мама дізналася від лікарів, що Надія народила доньку через кесарів розтин. Дівчинка, хоч і була недоношеною, народилася здоровою. Але на жаль, врятувати саму Надію медикам не вдалося.

Минув тиждень після цієї трагічної події, і мама сама народила двійню. Тоді вона зрозуміла, про яку третю дитину йшла мова в тому дивному сні. Обговоривши це з татом, вони прийняли рішення вдочерити маленьку Ангеліну.

З того часу минали роки, але мама неодноразово бачила Надію уві сні в найважливіші й найважчі миті життя. Надія давала їй поради, які завжди виявлялися правильними. Так вона дякувала за те, що мама колись забрала її донечку в свою родину й подарувала їй велике й тепле серце.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × два =

Також цікаво:

UA32 хвилини ago

Зять на чужому городі: як я «здав в оренду» татову дачу під Житомиром

Мене звати Тарас, мені сорок два, і я досі не знаю, як пояснити те літо своїй дружині так, щоб вона...

PL32 хвилини ago

Zwinięty list w misce z owocami przy ulicy Świętokrzyskiej

Kasia, siedemnastoletnia, znalazła to pod płytami winylowymi, w szafie ojca, w mieszkaniu przy ulicy Świętokrzyskiej w Warszawie. Stare pudełko po...

EN33 хвилини ago

The Envelope in the Drawer

**The Envelope in the Drawer** I've worked at the post office on Elm Street in Rochester for twelve years. It's...

PL43 хвилини ago

Warsztat po teściu, dwieście tysięcy i klucz, który oddałem inaczej

Nazywam się Dawid, mam trzydzieści cztery lata i przez sześć lat prowadziłem warsztat samochodowy przy ulicy Grunwaldzkiej w Bydgoszczy razem...

EN1 годину ago

I need to write this as fiction from the second participant’s perspective (the “other person” — meaning the aggressor’s viewpoint, per the “OTHER PERSON” instruction), fully localized to the US, avoiding clichéd phrases, with a proper ending featuring a concrete action.

The Laundry Tub at Fenwick Creek I'm the one they warned new arrivals about. Diane, forty-one, and by the time...

UA1 годину ago

Валіза до Дубая, яку я не встигла закрити

Термінал «Д» бориспільського аеропорту о шостій ранку пахнув кавою з automату і мокрою тканиною — надворі лив дощ, і люди...

PL2 години ago

Warsztat po teściu, który zabrał zięć Marcina

Nazywam się Marcin Duda, mam trzydzieści sześć lat i przez ostatnie osiem byłem mężem Kasi Woźniak z Bydgoszczy. Piszę "byłem",...

PL2 години ago

Czterysta osiemdziesiąt złotych na koncie i klucz do warsztatu w kieszeni

Marek Winiarski policzył pieniądze trzy razy, jakby od trzeciego liczenia miało przybyć. Czterysta osiemdziesiąt złotych. Tyle zostało na koncie firmowym...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.