Connect with us

З життя

Коли сусідка в палаті назавжди змінила життя мами

Published

on

Так сталося, що маму на останньому місяці вагітності поклали на збереження до пологового відділення в Києві. Тиждень вона перебувала в двомісній палаті сама. Мала можливість насолоджуватися тишею, читала книжки, пила чай із татом, який приходив через день із дому. Але на восьму ніч мама отримала сусідку. Жінку привезли вночі, і наступного дня вона не приходила до тями. Мама хвилювалася за її стан, намагаючись переконати себе, що все буде добре.

Згодом жінка опритомніла. У розмові мама дізналася, що її нову сусідку звати Надія. Їй було 37 років, і ця дитина мала стати її первістком. Надія все життя прожила у маленькому селі на Полтавщині й працювала на фермі. На своєму шляху вона зустрічала багато чоловіків, але жоден із них не став її обранцем на все життя. Її кохання зводилися до короткочасних романів, які не мали продовження. Аж раптом один несподіваний вечір із трактористом обернувся для неї вагітністю. Надія вирішила залишити дитину, хоч і розуміла, що її вік може нести ризики для першого материнства. На восьмому місяці вагітності лікарі наполягли на госпіталізації, аби убезпечити здоров’я жінки та малюка.

Мама швидко знайшла спільну мову з Надією. Та виявилася відкритою, доброю жінкою. Вони ділилися одна з одною своїми історіями, підтримували одна одну. Надія розповіла про своє непросте життя, а мама намагалася підбадьорювати сусідку.

Одного разу вночі маму розбудив шум — Надії раптово стало недобре. Її терміново забрали в реанімацію. Наступні кілька днів про неї не було ні звістки, і це викликало в мами дедалі більше тривоги. Медсестри лише обнадійливо казали: “Все буде добре. Почекайте”.

Однієї ночі мамі наснилася Надія. Усміхнена, вдягнута в білу сукню, вона підійшла до мами у сні й тихо сказала: “Мені час іти. Але мою донечку Ангеліну я забрати з собою не можу. Ти ж прийми її до своєї родини… У твоєму сердечку обов’язково знайдеться місце ще для однієї дитини”.

На ранок мама дізналася від лікарів, що Надія народила доньку через кесарів розтин. Дівчинка, хоч і була недоношеною, народилася здоровою. Але на жаль, врятувати саму Надію медикам не вдалося.

Минув тиждень після цієї трагічної події, і мама сама народила двійню. Тоді вона зрозуміла, про яку третю дитину йшла мова в тому дивному сні. Обговоривши це з татом, вони прийняли рішення вдочерити маленьку Ангеліну.

З того часу минали роки, але мама неодноразово бачила Надію уві сні в найважливіші й найважчі миті життя. Надія давала їй поради, які завжди виявлялися правильними. Так вона дякувала за те, що мама колись забрала її донечку в свою родину й подарувала їй велике й тепле серце.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × 1 =

Також цікаво:

PL8 хвилин ago

Czterysta osiemdziesiąt złotych na koncie i klucz do warsztatu w kieszeni

Marek Winiarski policzył pieniądze trzy razy, jakby od trzeciego liczenia miało przybyć. Czterysta osiemdziesiąt złotych. Tyle zostało na koncie firmowym...

UA29 хвилин ago

Тиха вода під високим мостом

Мене звати Ірина Ковальчук, мені двадцять дев'ять, і я досі не знаю, як розповісти цю історію так, щоб у неї...

UA29 хвилин ago

Прокинулась у труні під Двома Метрами Землі: Собака Рекса Почув Стук Ганни

Мене звати Оксана Бабенко, мені шістдесят один рік, я двадцять три роки працюю на кладовищі в Немішаєвому під Києвом —...

UA45 хвилин ago

Мама Антона, а не суперприз

Мене звати Мирослав Дацюк, мені сорок один рік, я живу в Полтаві. Дружину мою звати Юля — молодша за мене...

PL45 хвилин ago

Warsztat po teściu, czterysta tysięcy i klucz, którego już nie mam

Nazywam się Marek Wodnicki, mam czterdzieści dwa lata i przez jedenaście lat prowadziłem warsztat samochodowy przy ulicy Zbożowej w Bydgoszczy...

PL46 хвилин ago

Sto pięćdziesiąt złotych Magdaleny Sikory

Pod Krakowem, na starym trakcie w stronę Zakopanego, kelner ratuje bogacza po wypadku — a potem odkrywa, że dyrektorka hotelu,...

PL2 години ago

Kwiaciarnia na Grunwaldzkiej, gdzie odbierałam bukiet na trzydzieste urodziny

Pracuję w kwiaciarni na Grunwaldzkiej we Wrocławiu od jedenastu lat i myślałam, że wszystko już widziałam – wesela, pogrzeby, przeprosiny...

PL2 години ago

Nie mieliśmy ich rozdzielać

Miałam formularz ze schroniska przy Marywilskiej złożony w torebce od tygodnia, kiedy wreszcie zebrałam się na tę wizytę. Adoptowałam Rexa,...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.