Connect with us

Життя

Купила квартиру, а у подарунок отримала лежачого інваліда

Published

on

Увійшовши у свою нову квартиру дівчина не могла повірити своїм очам. Ось це так сюрприз залишила їй колишня власниця!

Ніна все своє життя мріяла переїхати у велике місто. Там більші можливості, перспективи. Оскільки квартири в центрі міста завжди коштують дуже дорого, Ніка вирішила звернутись за допомогою до ріелторів, аби вони допомогли їй знайти житло на околиці за приємною ціною та в нормальному стані.

Розглядала різні варіанти, але їй сподобалися дві двокімнатні квартири за нормальною ціною. Самі ж квартири були не в дуже хорошому стані, але Ніну не лякав ремонт. Поїхала з рієлтором на одну з цих квартир та вирішила обрати саме цю.

Господиня квартири так квапилася, немов намагалася позбутися житла. Підписали усі документи, Ніна дала готівку власниці, а та одразу вибігла з квартири.

В цей же день Ніна заселилася в нове житло. Зайшла на кухню та поставила чайник. Раптово пролунали дивні звуки. Через деякий час вона знову почула незрозумілий стогін. Дівчина вирішила зайти в далеку кімнату, й одразу заверещала. Там на ліжку лежав дуже худий чоловік, у якого майже було видно скелет.

“Вода,” – промовив чоловік. Він жадно обхопив склянку та почав робити великі ковтки. “А де Катя?”
Жінка одразу второпала, кого має на увазі чоловік. Катею була попередня власниця квартири. Чоловік почав пояснювати, що Катя — це його дружина. Він впав з даху на будівництві і тепер потребував постійного догляду. Він не був прописаний в квартирі, оскільки Катя перед продажем за гроші виписала його, заочно розлучилася і відправилася невідомому напрямку. Ніна не розуміла, що їй робити з цією ситуацією.

Дівчина найняла доглядальницю, яка була з Петром протягом дня. За гроші на ремонт, вона купила всі необхідні ліки та впросила знайомого хірурга подивитися Петра. Той поставив вердикт – ходити буде, але при належному догляді та лікуванні.

З кожним днем чоловікові ставало все краще. А через пів року Петро своїми ногами (правда ще з тростиною) вийшов у двір зустрічати Ніну з роботи. З цього моменту вони досі разом… Джерело

Ви б теж так вчинили на місці дівчини?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

13 + 7 =

Також цікаво:

UA11 хвилин ago

Мама Антона, а не суперприз

Мене звати Мирослав Дацюк, мені сорок один рік, я живу в Полтаві. Дружину мою звати Юля — молодша за мене...

PL11 хвилин ago

Warsztat po teściu, czterysta tysięcy i klucz, którego już nie mam

Nazywam się Marek Wodnicki, mam czterdzieści dwa lata i przez jedenaście lat prowadziłem warsztat samochodowy przy ulicy Zbożowej w Bydgoszczy...

PL11 хвилин ago

Sto pięćdziesiąt złotych Magdaleny Sikory

Pod Krakowem, na starym trakcie w stronę Zakopanego, kelner ratuje bogacza po wypadku — a potem odkrywa, że dyrektorka hotelu,...

PL2 години ago

Kwiaciarnia na Grunwaldzkiej, gdzie odbierałam bukiet na trzydzieste urodziny

Pracuję w kwiaciarni na Grunwaldzkiej we Wrocławiu od jedenastu lat i myślałam, że wszystko już widziałam – wesela, pogrzeby, przeprosiny...

PL2 години ago

Nie mieliśmy ich rozdzielać

Miałam formularz ze schroniska przy Marywilskiej złożony w torebce od tygodnia, kiedy wreszcie zebrałam się na tę wizytę. Adoptowałam Rexa,...

PL2 години ago

Chłopiec z kosza pod plebanią w Lipnicy

Nazywam się Marek Sowiński i mam czterdzieści dwa lata. Piszę to, bo ksiądz Antoni już nie żyje, a ja przez...

PL2 години ago

Warsztat, który zniknął w środę

Nazywam się Tomasz Wardęga, mam pięćdziesiąt jeden lat i przez dwadzieścia trzy lata prowadziłem warsztat lakierniczy przy Grójeckiej w Warszawie....

UA2 години ago

Хвіртка у двір

Мене звати Тарас, мені сорок два, і я той самий зять, через якого теща Оксана Іванівна вже три роки не...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.