Connect with us

З життя

«Ми тебе любимо, сину, але більше не повертайся»

Published

on

«Ми тебе любимо, сину, але не приїжджай до нас більше»

Пара у віці все життя прожила в невеличкому будинку, що зістарівся разом з ними. Але переїздити не мають наміру.

Ввечері вони часто згадують про своє життя, щасливих моментів було чимало. Діти давно виросли і створили свої родини. Донька мешкає в сусідньому селі, тому часто навідує батьків, онуки не дають засумувати. Син же переїхав жити далеко і вже п’ять років не приїжджав. Він постійно зайнятий роботою, турботами та справами, часто відпочиває з дружиною за кордоном. Але нещодавно Олексій подзвонив і сказав, що скоро приїде.

Батьків ця новина дуже потішила, тому вони одразу взялися до підготовки: тато поїхав на коні за продуктами, а мати почала думати, що смачного приготувати, аби порадувати улюбленого сина. До приїзду Олексія старі рахували дні. Він нещодавно одружився вдруге, оскільки перша дружина любила гуляти, і вони розійшлися без дітей. Тепер він знову вибудовує особисте життя.

Приїхав Олексій на своїй машині ввечері, повечеряв і одразу ліг спати. Батьки чемно сіли поруч, щоб хоч поглянути на сина, поговорити особливо не вдалося – далека дорога його втомила.

Батько радісно говорить:

– Синок виспиться гарно, а завтра допоможе дров нарубати, гній зі стайні вивеземо, за ялинкою з’їздимо, будиночок знову прикрасимо, адже вже кілька років ялинку на Новий рік не ставили.

Мати додала:

– У коморі треба підлогу відремонтувати, бо скоро провалиться.

Батько пішов відпочивати, а мати ніяк не могла відійти від сина: то ковдру підправить, то подушку підправить.

Тато встав рано-вранці і пішов піч топити, щоб син не прокинувся в холоді.

Мати теж рано піднялася, почала пироги пекти. Олексій піднявся ближче до полудня і сказав, що давно так міцно не спав. Поснідав, увімкнув телевізор і вмостився дивитися фільм.

Мати запитала:

– Сину, може дрова допоможеш батькові нарубати?

– Мамо, я приїхав на кілька днів, встигну, нехай краще тато баню затопить.

Пішли двоє літніх носити воду з криниці в баню, а нічого і не сказали.

Після обіду батько попросив:

– Потрібно гній у стайні прибрати. У тебе ж сили повно, піди зроби!

– Ти що, тату, думаєш, я в місті не втомлююсь від роботи? Приїхав до батьків відпочити, а ти мене одразу змушуєш працювати.

Олексій після лазні попоїв, відкрив пляшку, яку з собою привіз, і почав скаржитися на життя. За цілий день мати з батьком змучилися, а Олексій все говорив – то про велику квартиру з дорогими меблями, то про породистого собаку, тільки жінки все якісь неправі й працювати набридло.

Батьки не витримали, пішли спати. Олексій образився і заявив, що поїде до сестри – тут йому нудно. Мати почала благати не сідати за кермо, ключі від машини відняла. Олексій ледь двері кулаками не прорубав, зайшов до кімнати і увімкнув телевізор на всю гучність.

Люди похилого віку лежать, хочуть спати, але заснути не можуть через шум. Батько зайшов до сина, побачив, що той вже хропить. Тоді він вимкнув телевізор і ліг спати.

Наступного ранку Олексій пішов у ліс прогулятися. Замерз там і радів теплу та гарячому чаю, коли повернувся додому. Про вчорашнє навіть не згадав. А у матері вже весь день боліла голова.

Батьки зібрали сину сумку з сільськими гостинцями, Олексій не став відмовлятися.

– Скільки всього ви поклали! Дружина зрадіє, адже вона ніколи таких смачних компотів не пробувала. У нас все є, звісно, але ж ображати я вас не хочу, тому візьму. Тільки забув вам подарунки на Новий Рік привезти, ну нічого, наступного разу привезу.

Мати витерла сльозу і сказала:

– Більше, сину, до нас не приїжджай! Ми тебе любимо, хвилюємось, але на дивані можеш полежати і вдома, там же й телевізор подивитись, який кращий за наш.

Олексій зрозумів, що образив батьків, але не знав, що сказати. Попрощався рукою, сів у машину і поїхав до міста, де на нього чекала звична суєта.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − дванадцять =

Також цікаво:

UA6 хвилин ago

Ковдра для чужого кошеняти

Я двадцять три роки працюю дезінфектором у притулку на околиці Житомира, у Корбутівці, і думала, що мене вже нічим не...

DE6 хвилин ago

Die Papiere meiner Schwiegermutter

Ich heiße Jonas Wentzel, bin vierundvierzig, wohne in Rostock und habe elf Jahre lang die Schifffahrtsagentur meines Schwiegervaters mitgeführt, ohne...

DE7 хвилин ago

Der Hund, der schon aufgehört hatte zu hoffen

An einem Dienstag im September, kurz vor halb fünf, stand ich im Tierheim Ludwigsburg vor dem letzten Zwinger im Flur...

DE8 хвилин ago

Der Hund, der Klaus Bregenz das Leben rettete

Der Hund, der Klaus Bregenz nicht gehen ließ Klaus Bregenz hat seiner Schwägerin Renate nie erzählt, warum er nach dem...

DE8 хвилин ago

Die Werkstatt trägt jetzt ihren Namen

Ich heiße Jonas Brechner, ich bin achtunddreißig und seit elf Jahren mit Meike verheiratet. Ihre Mutter, Rosemarie Kessler, hat mich...

PL53 хвилини ago

Kartka z garderoby przy Świętego Marcina

Sprzątam po przedstawieniach w Teatrze Wielkim w Poznaniu od jedenastu lat i mówię wam: garderoba baletowa potrafi powiedzieć o człowieku...

PL2 години ago

Kroswer Kirka na Podkowie

Nigdy nie lubiłem tej ciotki, dobra, powiem to od razu, żeby było jasne, skąd u mnie ta cała złość tamtego...

CZ2 години ago

Jak jsem odešel od čtrnácti dětí a vrátil se k zamčeným dveřím

Jmenuju se Pavel Kadlec a bylo mi čtyřicet tři, když moje žena Jitka řekla, že je těhotná. Ne poprvé. Čtrnáctý...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.