Connect with us

З життя

Їду відпочивати: не буду няньчити дитину. Свекруха мене підставила, але я відплатила їй тим же способом.

Published

on

«Я їду відпочивати, не буду доглядати за дитиною». Свекруха мене підставила, але я їй відповіла на її ж метод.

У кожній родині свої труднощі. Хтось сперечається через спадщину, інші стикаються з пияцтвом або зрадою, а у декого відсутні спільні цінності та інтереси.

Мені здається, що у нашій родині все майже ідеально, якби не свекруха. Довго намагалася до неї звикнути, але це виявилося неможливим.

Розумію, що зв’язок між батьками та дітьми дуже міцний, але мамин хлопчик у тридцять сім років – це вже занадто. Мій чоловік і його мати мають чимало секретів, завжди перешіптуються і обговорюють щось за моєю спиною. Мене повідомляють лише в крайніх випадках.

Ось один з таких випадків – екстремальна ситуація, що відбулася в нашій родині зовсім недавно. Наш син Сашко майже все літо провів у садочку, і в останні тижні мала його забрати моя мама.

Через коронавірус вона не отримала відпустку, оскільки працює лікарем. Батько ж не справляється з онуком через стан здоров’я. Я також не отримала відпустку, тому розраховували на свекруху. Домовилася з нею за місяць до цього, вона нічого не заперечила.

За тиждень до цього дзвонить мені і каже:

– Слухай, я отримала в подарунок путівку на море. Вирішуй сама, що ти робитимеш із сином.

Я була настільки здивована, що поклала слухавку. Не знала, що робити. Свекруха запланувала приємний відпочинок і зовсім не хвилювалася за онука. Пізніше я дізналася, що ніякої путівки вона не отримувала – сама її купила, хоч і знала, що мала залишатися з Сашком.

Помста – страва, яку найкраще подавати холодною!

Перед поїздкою свекруха попросила чоловіка доглядати за теплицею і поливати сад. Оскільки чоловік дуже зайнятий, ця відповідальність автоматично перейшла до мене. Я твердо вирішила, що нічого не робитиму. У мене були свої аргументи:

– Ти мене підставила, вирішила грати в підлі ігри і обдурити мене. А коли тобі потрібна допомога, одразу про мене згадала. Я не буду тобі догоджати, хотіла відпочивати – відпочивай. Твої рослини засохнуть, але це не моя проблема.

Звісно, свекруха була засмучена, але поїздку не скасувала. Тепер я бігаю по приватних садочках у пошуках місця для сина, бо сама мушу працювати.

Чи правильно я вчинила?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ятнадцять + 8 =

Також цікаво:

EN15 хвилин ago

I need to write this as fiction from the second participant’s perspective (the “other person” — meaning the aggressor’s viewpoint, per the “OTHER PERSON” instruction), fully localized to the US, avoiding clichéd phrases, with a proper ending featuring a concrete action.

The Laundry Tub at Fenwick Creek I'm the one they warned new arrivals about. Diane, forty-one, and by the time...

UA28 хвилин ago

Валіза до Дубая, яку я не встигла закрити

Термінал «Д» бориспільського аеропорту о шостій ранку пахнув кавою з automату і мокрою тканиною — надворі лив дощ, і люди...

PL1 годину ago

Warsztat po teściu, który zabrał zięć Marcina

Nazywam się Marcin Duda, mam trzydzieści sześć lat i przez ostatnie osiem byłem mężem Kasi Woźniak z Bydgoszczy. Piszę "byłem",...

PL1 годину ago

Czterysta osiemdziesiąt złotych na koncie i klucz do warsztatu w kieszeni

Marek Winiarski policzył pieniądze trzy razy, jakby od trzeciego liczenia miało przybyć. Czterysta osiemdziesiąt złotych. Tyle zostało na koncie firmowym...

UA2 години ago

Тиха вода під високим мостом

Мене звати Ірина Ковальчук, мені двадцять дев'ять, і я досі не знаю, як розповісти цю історію так, щоб у неї...

UA2 години ago

Прокинулась у труні під Двома Метрами Землі: Собака Рекса Почув Стук Ганни

Мене звати Оксана Бабенко, мені шістдесят один рік, я двадцять три роки працюю на кладовищі в Немішаєвому під Києвом —...

UA2 години ago

Мама Антона, а не суперприз

Мене звати Мирослав Дацюк, мені сорок один рік, я живу в Полтаві. Дружину мою звати Юля — молодша за мене...

PL2 години ago

Warsztat po teściu, czterysta tysięcy i klucz, którego już nie mam

Nazywam się Marek Wodnicki, mam czterdzieści dwa lata i przez jedenaście lat prowadziłem warsztat samochodowy przy ulicy Zbożowej w Bydgoszczy...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.