На Святвечір запросила колишню невістку з онуками, а сину заборонила приходити.

Сьогодні на Святвечір я запросила до себе колишню невістку з онуками, а сину заборонила приходити. Готую кутю, застеляю стіл та чекаю на візит улюбленої невістки з дітьми. Онукам спекла торт і купила подарунки. Нехай колядують у мене і трохи розвеселять свята. Знаю, що поки можу, завжди буду їх підтримувати.

Під час підготовки святкової вечері не змогла стриматися і зателефонувала до своєї колишньої невістки, аби запросити її з онуками на вечерю. Попросила, щоб син не приходив. Вже давно попереджала його, коли він розлучився з першою дружиною, що іншої невістки я не визнаю, адже моя невістка — Оксана.

Син розлучився п’ять років тому. Це було дуже безвідповідально з його боку, адже пішов до іншої жінки, коли його найменша дитина мала лише кілька місяців. До того, звісно, довго обманював дружину та замилював їй очі.

Тим часом, як Оксана з двома малими дітьми на руках крутилася, як білка в колесі, син проводив “на роботі” довгі години, а насправді зустрічався з іншою жінкою. Потім його коханка поставила ультиматум, аби зробив вибір. Той зібрав валізи та переїхав, залишивши дружину з двома маленькими дітьми.

Від початку цієї ситуації я стала на сторону Оксани. Син вчинив безвідповідально. Платить аліменти, але що з того? Дітям потрібні не аліменти, а батько і справжня родина. Мій син не послухав мене і рік тому знову одружився. Всі думали, що я тоді прийму нову невістку, але я не мала такого наміру. Нещодавно у нього народилася ще одна дитина, проте навіть це не змінило мого ставлення до коханки.

Моїми онуками є діти Оксани. Інших онуків мені не треба. Навіть так йому сказала. Прийде час, і повернеться ще з піджатим хвостом. Поки що син не приходить, отже свята проводжу з Оксаною та моїми онуками.

З Оксаною та її дітьми у мене справді чудові відносини. Ми разом святкуємо свята, часто телефонуємо одна одній, відвідуємо одне одного. Весь свій час Оксана присвячує дітям. І я, як бабуся, намагаюся їй активно допомагати у вихованні онуків: забираю їх до себе, підтримую фінансово, допомагаю з уроками. Оксана за ці роки стала для мене, як дочка. Її батьки живуть за 600 кілометрів від нашого міста і не можуть їй допомогти.

Зараз наближається Святвечір. Готую кутю, застеляю стіл і чекаю на візит улюбленої невістки з дітьми. Онукам спекла торт і купила подарунки. Нехай колядують у мене і трохи розвеселять свята. Знаю, що поки можу, завжди буду їх підтримувати.