Connect with us

З життя

Чому я попросила оплату за догляд за внуками під час канікул: пенсія не безмежна!

Published

on

На цей раз свекруха сказала, що не збирається бавити онуків на канікулах. Дочка і зять працюють усе літо, тож не мають можливості доглядати за синами. Відпустка їм цього року навіть не світить.

Просили маму невістки взяти онуків хоча б на тиждень, але вона категорично відмовилася:

— Я не збираюся брати на себе таку відповідальність!
Онуки вже школярі. Ну яка там відповідальність? Нагодувати і відпустити гуляти на двір — більше жодних клопотів з ними немає. Це ж не немовлята, яким треба памперси міняти, пелюшки прати й на руках носити цілий день.

От, наприклад, мій син узагалі виріс у селі. Я його з малих років до мами відправляла на канікули. Тоді всі діти зростали в селах, а батьки працювали. І ніхто не думав про відповідальність, бо були інші часи.

Коротше кажучи, син подзвонив мені й став жалітися, що у них безвихідна ситуація.
— Тоді будуть цілий день у квартирі сидіти зачинені, — зітхнув він.
— Ну я можу їх до себе на дачу взяти, — відповіла я.
— Серйозно? Мамо, ти нас дуже виручиш.
— Мені не важко. Тим більше, не хочу, щоб онуки все літо в чотирьох стінах провели.

Невістка, звісно, також зраділа моїй ініціативі. У нас із нею стосунки далеко не найкращі, але це дрібниці. Проте я одразу сказала синові:
— Тільки от фінанси на їхнє утримання мені дадіть, адже пенсія у мене не гумова.

Він захвилювався. Як і його дружина. Вони, мабуть, думали, що я все літо дітей сама забезпечуватиму. Чи уявляють вони, яка в мене пенсія? Це ж нереально!

— І скільки тобі потрібно грошей?
— Не мені, а онукам. Приблизно 10 000 гривень на кожного в місяць.

Невістка хитро усміхнулася. Вона відвела сина вбік і почала йому щось шепотіти на вухо. Тільки от не розрахувала відстані — я все чула.
— Мені доведеться половину зарплати їй віддати! — обурилася невістка.
— І що? Ти бачиш інший вихід?
— Може, у табір?
— А ти ціни дізнавалася? Нам дві зарплати доведеться віддати! До того ж, діти для табору ще замалі. Гроші мама не собі просить, а щоб годувати дітей і розважати. Сама знаєш, як зараз усе дороге.
— Твоя мама могла б і не називати такі суми. Вона ж у курсі, що у нас іпотека. Та й я лише недавно на роботу вийшла. Не по-людськи вона чинить.

— А твоя по-людськи? Не захотіла навіть тиждень з онуками сидіти, а моя на ціле літо готова їх забрати! — не витримав син.

Коротше кажучи, син підтримав мене. Вони дали мені гроші на все літо і поїхали. Невістка так скаржилася на проблеми з грошима, але 60 000 десь знайшла.

Ми з онуками дуже класно провели літо. Вони не були ні в чому обділені. І солодощі купувала, і іграшки, і навіть дещо з одягу.

До нас у село кожної неділі приїжджає чоловік на машині, який іграшки продає. Ну як я могла їм відмовити? Там всілякі дрібниці продаються, але грошей вони варті.

Батьки приїхали за дітьми в останні числа серпня. І знаєте, що найцікавіше? Невістка вирішила, що я маю скласти звіт, на що витратила гроші.

— Вибач, люба, але я всі покупки не записувала.
— Ну, раз ви вимагали гроші, має бути й звіт. А раптом ви всю суму на себе витратили? — обурилася вона.
— Тобто, ти такої думки про мене, так?
— Ну просто я не знаю, на що можна витратити 20 000 в місяць, якщо овочі та фрукти свої. Особливих розваг на дачі немає. Огірок у рот засунули і гуляти відправили, а гроші собі в кишеню!

— Як ти можеш так говорити про мене! Ти б хоч запитала, чим діти всі цілий час харчувалися? Жодного дня без м’яса! І у місто ми їздили майже кожні вихідні на атракціони кататися, а це не три копійки коштує.
— Ну не вірю я, що ви все до копійки витратили.
— Ще й моя пенсія в хід пішла, якщо тобі так цікаво. Можеш дітей спитати, що я їм купувала, а чеків у мене немає — треба було одразу попереджати, я б зберігала.

Мені дуже шкода, що син цього всього не чув. Я не хотіла його втягувати в конфлікт, адже вони б точно посварилися з дружиною.

Невістка всі витрати рахує і думає, що я збагатилася. Я могла б не брати гроші, тоді б діти точно бігали з огірком у зубах і морозиво б купувалося раз на тиждень. Такі канікули вона хотіла? Наступного року влаштуємо!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 − одинадцять =

Також цікаво:

UA20 хвилин ago

Тиха вода під високим мостом

Мене звати Ірина Ковальчук, мені двадцять дев'ять, і я досі не знаю, як розповісти цю історію так, щоб у неї...

UA21 хвилина ago

Прокинулась у труні під Двома Метрами Землі: Собака Рекса Почув Стук Ганни

Мене звати Оксана Бабенко, мені шістдесят один рік, я двадцять три роки працюю на кладовищі в Немішаєвому під Києвом —...

UA36 хвилин ago

Мама Антона, а не суперприз

Мене звати Мирослав Дацюк, мені сорок один рік, я живу в Полтаві. Дружину мою звати Юля — молодша за мене...

PL36 хвилин ago

Warsztat po teściu, czterysta tysięcy i klucz, którego już nie mam

Nazywam się Marek Wodnicki, mam czterdzieści dwa lata i przez jedenaście lat prowadziłem warsztat samochodowy przy ulicy Zbożowej w Bydgoszczy...

PL37 хвилин ago

Sto pięćdziesiąt złotych Magdaleny Sikory

Pod Krakowem, na starym trakcie w stronę Zakopanego, kelner ratuje bogacza po wypadku — a potem odkrywa, że dyrektorka hotelu,...

PL2 години ago

Kwiaciarnia na Grunwaldzkiej, gdzie odbierałam bukiet na trzydzieste urodziny

Pracuję w kwiaciarni na Grunwaldzkiej we Wrocławiu od jedenastu lat i myślałam, że wszystko już widziałam – wesela, pogrzeby, przeprosiny...

PL2 години ago

Nie mieliśmy ich rozdzielać

Miałam formularz ze schroniska przy Marywilskiej złożony w torebce od tygodnia, kiedy wreszcie zebrałam się na tę wizytę. Adoptowałam Rexa,...

PL2 години ago

Chłopiec z kosza pod plebanią w Lipnicy

Nazywam się Marek Sowiński i mam czterdzieści dwa lata. Piszę to, bo ksiądz Antoni już nie żyje, a ja przez...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.