Як невістка слухала розмови свекрухи за допомогою диктофона

Віталій та Соломія були одружені вже два роки. Вони сильно любили один одного, але між ними нерідко виникала напруга через відносини дівчини зі свекрухою.

Соломія була лагідною і доброю. Вона завжди намагалася догодити оточуючим, особливо своїм новим родичам. Проте, незважаючи на всі її зусилля, дівчина відчувала холодність і відчуженість з боку Ольги Іванівни.

Свекруха ніколи не казала нічого поганого прямо в очі, але погляди, інтонація і тонкі натяки змушували Соломію почуватися небажаною гостею.

Кожного разу, повертаючись від Ольги Іванівни додому, дівчина сильно переживала.

– Віталію, я відчуваю, що твоя мама мене недолюблює, – з тривогою говорила чоловіку Соломія.

У такі моменти Віталій зітхав і, відкладаючи вбік книгу, яку читав, бурмотів:

– Ну що ти знову вигадуєш? Мама тебе поважає, вона просто така людина, трохи стримана. Ти ж знаєш, як їй було непросто виховувати нас самих після смерті батька.

– Я розумію, що в неї був важкий період, але чому тоді мені здається, що вона постійно мене критикує, коли я не чую?

– Це твої фантазії, Соломіє…

– Ні! Я ж тобі вже казала, як чула розмову Ольги Іванівни з твоєю бабусею. Вона стверджувала, що я ні на що не здатна і що я їй не подобаюся, – нагадала чоловіку Соломія.

– Ти ж точно не знаєш, про кого саме йшлося. Давай краще поговоримо про щось приємне. Як тебе ідея сходити завтра в кіно на якусь гарячу новинку? – змінив тему розмови Віталій.

Проте Соломія не могла так легко відмахнутися від своїх сумнівів. Вона знала, що свекруха недолюблює її сім’ю, хоча нічого такого відкрито не казала.

Після чергового візиту до родичів чоловіка, вона вирішила розвіяти свої сумніви.

Наступного разу в гості до свекрухи дівчина збиралася взяти з собою диктофон. Соломія непомітно прослизнула на кухню і сховала диктофон серед кухонних рушників, який вона придбала кілька місяців тому для запису лекцій в університеті.

Після цього вона намагалася поводитись, як зазвичай, допомагаючи Ользі Іванівні готувати вечерю.

Коли вони повернулися додому, Соломія мовчки лягла спати, не сказавши чоловікові ні слова про свій план.

Наступного дня вона тихо вирушила до свекрухи, буцімто допомогти по господарству, хоча насправді мала намір забрати диктофон.

Соломія знайшла його на тому ж місці, де й залишила. Тремтячи від хвилювання, вона повернулася додому.

Ввечері, коли Віталій повернувся з роботи, дівчина підійшла до нього з загадковим виглядом:

– Віталію, давай послухаємо дещо, – сказала вона, тримаючи в руках диктофон.

– Що таке? – здивовано спитав чоловік, знімаючи куртку. – Це диктофон? Що на ньому?

– Просто послухай, будь ласка, – наполягала Соломія і ввімкнула запис.

Спочатку лунали звичайні звуки кухні: шум води, стукіт посуду, розмови про погоду.

Потім пролунав голос роздратованої Ольги Іванівни. Було зрозуміло, що вона комусь телефонує.

Як тільки їй відповіли, голос жінки став ще голоснішим і різкішим.

– Я ніяк не можу заспокоїтись. Куди тільки дивився мій син, коли одружувався з нею? Вона взагалі нічого не вміє готувати! – обурено почала свекруха. – І взагалі, звідки вона взялася? У них в родині навіть чайник нормально не можуть закип’ятити! По сватах видно, що вони такі ж господарі, як і їхня дочка. Там всі такі…

Далі йшли ще більш образливі зауваження про зовнішність Соломії, її манери та сім’ю.

Потім Ольга Іванівна люб’язно попрощалася з опонентом і ввімкнула телевізор.

На цьому дівчина вимкнула запис. Соломія поглянула на Віталія з надією і страхом одночасно.

– Тепер ти бачиш, що я була права? – спитала вона, ледве стримуючи сльози.

Віталій мовчав, сконфужено опустивши очі. Він почувався ніяково та розгублено.

З одного боку, він розумів, що мати дійсно повелася неприйнятно, але з іншого – йому було важко прийняти те, що Соломія підлим чином підслухала розмови матері.

– Мама завжди була прямолінійною, – нарешті сказав він, підіймаючи погляд на дружину. – Можливо, вона просто сказала це на емоціях…

– Переживає?! – вигукнула Соломія, відчувши себе зрадженою. – Так вона оскорбляє мою родину і мене?! Нічого собі, яке виправдання ти їй знайшов!

– Може, вона просто нервує… Давай спробуємо поговорити з нею спокійно, все пояснити…

– Ні, Віталію! Я більше не хочу терпіти ці приниження! Якщо ти не можеш мене захистити, значить, ми повинні переглянути наші стосунки! – з цими словами Соломія вибігла з кімнати, залишивши чоловіка одного з важкими думками.

Він розумів, що ситуація вимагає негайного рішення, але не знав, як вчинити правильно.

Пізніше, того ж вечора, коли пристрасті трохи стихли, Віталій вирішив зателефонувати матері.

Він пояснив Ользі Іванівні ситуацію і попросив вибачитися перед Соломією за свої нелицепріятні слова.

– Мамо, так не можна… Це вже занадто…

– Вона мене підслуховувала? Записала мій розмову на диктофон? Хто їй дозволив?! Хто дозволив?! Я піду в поліцію і посаджу її за те, що вона втручається в чуже особисте життя! – зазвучала жінка. – І ти ще хочеш, щоб я після всього перед нею вибачилася? Це їй потрібно валятися в мене в ногах і вибачатися!

– Мамо, стоп! – різко перервав її тираду Віталій. – Ти взагалі себе чуєш?!

– Чую! Дуже добре тебе чую! Щоб ця Соломія більше в моєму домі не з’являлася! Ти мене чуєш? Чуєш? Я ще перевірю, хіба вона не розкинула диктофонів по всьому дому. В своєму домені слова не можна сказати! – розридалася Ольга Іванівна. – А ти, замість того, щоб захистити матір, встав на її бік! Я завтра ж піду в університет і вимагатиму відчислити цю зміюку!

– Не смій цього робити! – прокричав у слухавку роздратований чоловік, зрозумівши, що мати суттєво переборщила.

– Ще тебе не спитала! Іш ти, знайшовся вказівник, – усміхнулася Ольга Іванівна і кинула трубку.

Віталій зробив кілька спроб знову додзвонитися до матері, але все було марно.

Щоб мати не накоїла лиха, чоловік поїхав до неї, щоб поговорити й переконати ніде не ходити і не принижувати Соломію.

Однак Ольга Іванівна навіть не відчинила Віталію двері, заздалегідь знаючи, про що піде мова.

Коли жінка заспокоїлася, то вирішила нікуди не ходити, а просто не пускати невістку в свій дім і налаштовувати сина проти неї.

Чоловік швидко зрозумів її план, тому став рідше бувати в батьків.