Connect with us

З життя

Весілля її дочки: 35 гостей, майже всі — рідня і друзі нареченого.

Published

on

Оксана видавала заміж дочку. Гостей було небагато — десь 35 осіб, майже всі родичі та друзі нареченого.

Донька Марічка була чарівна, як усі наречені. Для Оксани її ранній шлюб у 19 років став несподіванкою. Вона все ж сподівалася, як і всі матусі слухняних і добрих дівчат, що Марічка спершу закінчить університет, а вже потім… Та вийшло, як вийшло. Донька на другому курсі, наречений Ярик — на останньому. Вони вирішили одружитися, і точка. Ярик вважав життя без шлюбу несерйозним, його дівчина варта бути дружиною відразу і назавжди!

Колишній чоловік Оксани, батько Марічки, на весілля не прийшов, хоч його й запросили. Та все ж подарував доньці певну суму — дякуймо й за це. Минуло п’ять років, як він пішов із сім’ї, до спілкування з донькою не силкувався, обмежувався аліментами через бухгалтерію.

Весілля в розпалі. Все було чудово, тамада знав свою справу. Оксану дратував один із гостей, здавалося, далекий родич нареченого, — він не спускав з неї очей. У якому б кутку залу вона не опинилася, відчувала його погляд. Цей погляд буквально «свердлів». Вона навіть розсердилася — як сміє цей хлопець так дивитися на неї?

Залунав вальс, рідкісний сучасний танець на молодіжних святах, його майже ніхто не вміє танцювати. Оксана любила вальс, тому з радістю пішла танцювати з тим самим хлопцем, на якого ще п’ять хвилин тому сердилася за його настирливі очі. Він танцював божественно. Вони були найгарнішою парою в центрі зали. Оксана й так добре виглядала, а сьогодні здавалася сестрою, а не матір’ю нареченої. Вишукане смарагдове сукня струменіло по її стрункій фігурі, легенька модна зачіска, блиск в очах — вона була просто невідорвна.

— Де ти так навчився танцювати? — запитала його Оксана, коли він проводжав її після танцю.
— Я багато років займався бальними танцями. У мене наметане око, і я одразу зрозумів, що краще за Вас тут ніхто не танцює, — усміхнувся він.

Решту танців Дмитро — вони познайомилися — танцював лише з Оксаною. Він не відходив від неї, щоб не запізнитися запросити на наступний. У Оксани трохи запаморочилася голова від випитого шампанського та відчуття легкості, ніби вернулася у молодість.
— Ну й що, що молодий? Я хоча б натанцююся до втоми, коли ще випаде нагода? — подумала вона.

Після весілля Марічка переїхала від матері до чоловіка. Поки що знімали квартиру. У Оксани закінчився тижневий відпустка, і вона вийшла на роботу. Оксана дуже здивувалася, коли після робочого дня побачила біля будівлі соцзахисту, де працювала, Дмитра з букетом квітів.

— Ти навіщо тут, да ще й з квітами? Мене завтра колеги піднімуть на сміх, будуть питати, у якому класі вчиться твій кавалер? — обурилася Оксана.
— Я вже працюю після університету. Мій робочий день закінчується на годину раніше, і мене охопило палке бажання побачити Вас. Координати взяв у Вашої доньки, ось. І я не так уже молодий — мені 25, між іншим, — образився Дмитро.

— А мені 40, між іншим. Відчуваєш різницю? Чесно попереджаю — не йди за мною! Не марнуй свій час! Озирнися — скільки навколо молодих і гарних дівчат! — і Оксана рішуче пішла до автобусної зупинки.
— Вам 40? Не може бути! Ну, навіть якщо й 40 — нічого страшного. Я любитиму Вас у будь-якому віці, і ніхто мені не завадить, навіть Ви! Тепер я вірю у кохання з першого погляду — побачив Вас на весіллі і пропав, — поспішно говорив Дмитро, йдучи слідом.

Дмитро почав зустрічати Оксану щодня: доїжджав з нею на автобусі до її дому, а потім повертався до себе. Він нічого не вимагав, був неймовірно ввічливим і турботливим.

Чого там кривити душею? Оксані подобалася його увага, але вона розуміла, що між ними велика різниця у віці. Вона не хотіла зруйнувати йому життя — він мав зустріти молоду дівчину.

Як би вона не намагалася його відштовхнути, але з певного моменту їхні стосунки закрутилися, і в них Дмитро показав себе як чуйну, порядну і серйозну людину. Оксана захворіла на пневмонію, і він почав піклуватися про неї. Фактично, він поставив її на ноги. Тоді вона зрозуміла, що з його боку все всерйоз і він справді її любить.

Такий натиск почуттів Оксана не витримала і здалася переможцеві. А яка жінка витримала б?

Дмитро зробив їй пропозицію. Донька з зятем умовляли погодитися і стати його дружиною. Оксана не піддавалася — була впевнена, що рано чи пізно він її кине.

Вона б і надалі сумнівалася, якби не несподівана вагітність, яку Оксана хотіла перервати. Яка ж дитина? У неї ось-ось онуки з’являться. Дмитро, швидше за все, покине її, і вона сама виАле Дмитро залишився із нею на все життя, довівши, що справжнє кохання не знає ні віку, ні умов.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

двадцять − п'ять =

Також цікаво:

UA32 хвилини ago

Зять на чужому городі: як я «здав в оренду» татову дачу під Житомиром

Мене звати Тарас, мені сорок два, і я досі не знаю, як пояснити те літо своїй дружині так, щоб вона...

PL32 хвилини ago

Zwinięty list w misce z owocami przy ulicy Świętokrzyskiej

Kasia, siedemnastoletnia, znalazła to pod płytami winylowymi, w szafie ojca, w mieszkaniu przy ulicy Świętokrzyskiej w Warszawie. Stare pudełko po...

EN33 хвилини ago

The Envelope in the Drawer

**The Envelope in the Drawer** I've worked at the post office on Elm Street in Rochester for twelve years. It's...

PL43 хвилини ago

Warsztat po teściu, dwieście tysięcy i klucz, który oddałem inaczej

Nazywam się Dawid, mam trzydzieści cztery lata i przez sześć lat prowadziłem warsztat samochodowy przy ulicy Grunwaldzkiej w Bydgoszczy razem...

EN1 годину ago

I need to write this as fiction from the second participant’s perspective (the “other person” — meaning the aggressor’s viewpoint, per the “OTHER PERSON” instruction), fully localized to the US, avoiding clichéd phrases, with a proper ending featuring a concrete action.

The Laundry Tub at Fenwick Creek I'm the one they warned new arrivals about. Diane, forty-one, and by the time...

UA1 годину ago

Валіза до Дубая, яку я не встигла закрити

Термінал «Д» бориспільського аеропорту о шостій ранку пахнув кавою з automату і мокрою тканиною — надворі лив дощ, і люди...

PL2 години ago

Warsztat po teściu, który zabrał zięć Marcina

Nazywam się Marcin Duda, mam trzydzieści sześć lat i przez ostatnie osiem byłem mężem Kasi Woźniak z Bydgoszczy. Piszę "byłem",...

PL2 години ago

Czterysta osiemdziesiąt złotych na koncie i klucz do warsztatu w kieszeni

Marek Winiarski policzył pieniądze trzy razy, jakby od trzeciego liczenia miało przybyć. Czterysta osiemdziesiąt złotych. Tyle zostało na koncie firmowym...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.