«Мам, дай знати, коли планиуєш гостей, я того дня краще вдома залишусь»

«Мамо, попереджай, коли Богдан з Марічкою до тебе їхатимуть, я того дня краще з Софійкою вдома залишуся», — промовила моя донька. «А що таке? Чим вона тобі не подобається?» — запитала я, адже вже не раз помічала, що моя дитина уникає зустрічей з дружиною брата. Ця історія змусила мене задуматися про те, що коїться в нашій родині й як мені вчинити.

Родинні зустрічі та напруга
У мене двоє дорослих дітей: син Богдан і донька Соломія. Богдан одружений із Марічкою вже три роки, дітей у них поки немає. Соломія живе окремо з донечкою Софійкою, їй 7 років, і вони часто приїжджають до мене в гості. Я живу в невеличкому містечку, де в нас будиночок із садом, і для Софійки це справжній рай — бігає, грається, допомагає поливати квіти. Богдан із Марічкою тебе навіджують, але рідше, бо живуть у Львові й у них щільний графік.

Я завжди намагалася збирати родину разом, особливо на свята. Але останнім часом помітила, що Соломія уникає зустрічей, якщо знає, що буде Марічка. Спочатку я гадала, що це випадковість, але потім вона сама сказала: «Мамо, попереджай, коли вони будуть, я не хочу їх бачити». Я здивувалася й спитала, у чому річ, але Соломія лише махнула рукою: «Та нічого, просто не хочу». Але ж я мати, я бачу, що щось не так.

Що не так із Марічкою?
Марічка — гарна дівчина, принаймні, мені так здається. Вона ввічлива, завжди допомагає на кухні, привозить подарунки, цікавиться моїм здоров’ям. Із Богданом вони виглядають щасливою парою, він її дуже любить. Але я почала помічати, що із Соломією вона спілкується якось холодно. Наприклад, на останньому родинному обіді Марічка майже не розмовляла із Соломією, а коли Софійка щось розповідала, лише посміхалася й мовчала. Може, це дрібниця, але Соломія, схоже, сприймає це як байдужість.

Я намагалася поговорити із Соломією, але вона лише жартує або змінює тему. Один раз таки сказала: «Мамо, вона якась горда. Завжди поводиться так, ніби вона краща за всіх, а ми із Софійкою їй заважаємо». Я здивувалася — мені Марічка ніколи не здавалася гордою. Але, може, я просто не бачу того, що бачить моя донька? Соломія завжди була чуттєвою, а після розлучення з чоловіком стала ще вразливішою.

Розмова із сином
Я вирішила поговорити із Богданом, щоб зрозуміти, чи немає між ними конфлікту. Він сказав, що Марічка нормально ставиться до Соломії, просто вони «не зійшлися характерами». «Мамо, ти ж знаєш, Соломія іноді сама всіх відштовхує, вона завжди у своїх переживаннях», — додав він. Я не погодилася — Соломія в мене добра й відкрита, просто, може, почувається незручно поряд із Марічкою.

Богдан пообіцяв поговорити із Марічкою, але я не впевнена, що це допоможе. Я боюся, що ця напруга між ними лише зростатиме. Софійка, наприклад, обожнює дядька Богдана, але Марічку називає «тіточкою, яка завжди мовчить». Діти ж відчувають все краще за нас.

Як зберегти родину?
Мені важко бачити, що мої діти не знаходять спільної мови з близькими. Я хочу, щоб ми збиралися разом, як колись,