Де знайти справжню любов?

Де вона, любов?

Соломія була жвавою, веселою, привабливою дівчиною. Навколо неї завжди в’юнились хлопці. Вона не поспішала, вибирала. Але що старшою ставала, то й вимоги до свого вибранця росли.

Мати виховувала її сама. Соломія добре знала, що таке рахувати кожну копійку. У неї не було всього, що було в подруг і однокласниць. Тому вона вирішила: вийде заміж лише за забезпеченого.

І ось одного разу зустріла чоловіка своєї мрії: розумного, статного, успішного, з грошима, квартирою та машиною. Про що ще мріяти? Справжній принц. Звичайно, вона закохалася. Соломія гарненька, але нічого за душею, крім самої себе. Ну що ж, молодість і краса теж товар. Тільки цього вона ще не усвідомлювала.

Вона закохалася. Та й як не закохатися, коли тебе оточують увагою, виконують усі примхи, а навколо лише заздрісні погляди.

Соломія привела додому свого вибраного, щоб познайомити з матір’ю. Була впевнена — він не може не сподобатися. Адже кожна матір бачить для доньки найкраще. Куди вже краще? Донька буде, як сир у маслі котитися. Про такого нареченого тільки мріяти. Але коли жених пішов, мати раптом висловила зовсім іншу думку.

— Так, хлопець вартий. Але незрозуміло, що він знайшов у тобі. Ти молода й гарна, але таких повно. Чому саме тебе обрав? Ох, доню, краще б ти вибрала хлопця простішого. Ви з різних світів. До того ж він набагато старший. Напевно, був одружений, є діти. Не заплющуй очі. Здається, що для щастя це неважливо, але запом’ятай мої слова: щасливою з ним не будеш.

— Побачимо, — гордо відповіла Соломія. — А з дружиною він давно розлучений. Син за кордоном живе.

— Тобі доведеться зі шкіри лізти, щоб відповідати його очікуванням. Чи пам’ятаєш історію про Попелюшку? Принц закохався в неї на балу, коли вона вся — як зірочка. Це лише в казці він зробив її принцесою, не звертаючи уваги на її минуле. І про що вони говоритимуть? Вона — про вареники, а він — про державні справи? У вас різні розмови, інтереси, цілі. І одного дня він все одно вибере свою рівню. Не сам — суспільство змусить. Почне тебе критикувати. Ви різні, — зітхнула мати. — Пограється з тобою й кине.

— Не чекала від тебе такого, мамо. Думала, порадієш за мене. А ти вічно незадоволена. То що? Не виходити заміж? Боятися, що кине?

— Я не проти, тільки… — почала мати, але Соломія перебила її.

— Вийду я за простого хлопця, такого ж, як я. Хіба це гарантує, що не розлучимось? Не відмовляй мене, мамо, я вирішила. Скільки буду щасливою — стільки й буду. Хоч поживу, не думаючи про гроші.

— Можливо, ти й права, — здалася мати. — Дай Боже, щоб час щастя тривав довше, — зітхнула вона.

Соломії подобалося, як жінки позирають на Дмитра, як кидають на неї заздрісні погляди. Він заїжджав за нею на роботу, і колеги повертали голови, провожаючи їх очима. Але він обрав її, а отже — любить. А любов покриває всі нерівності та шорсткості. Що там говорив святий апостол про любов?

Дмитро зробив їй гарну пропозицію, подарував перстень із діамантом — не якийсь дріб’язковий, а цілих сім каратів, неймовірно красивий і дорогий. І голова кружляла від щастя. Ні, у них усе буде інакше, не так, як лякала мати. Соломія була в цьому впевнена.

Настав час вибирати весільну сукню. Вона чекала цієї миті — заходила на сайти, придивлялася. Але ціни лякали. Вони планували піти до салону на вихідних, але в останній момент Дмитра затримали справи. Він дав їй картку, щоб купила найкращу сукню і не економила.

Мати не пішла з нею. Звикла всюди стискувати гривню, вона лише охала б і хапалася за серце, побачивши цінники. А близької подруги, яка допомогла б з вибором, у неї не було. Тож Соломія пішла до салону сама.

Побачивши ряди білосніжних суконь, вона на мить завмерла, ніби потрапила в казку. Її майбутнє і справді видавалося казкою. Але вартість першої ж сукні змусила її здригнутися. За три місяці вона стільки не заробляла. Відчула себе самозванкою, яка не має права бути в такому дорогому місці.

Продавець підійшла, і Соломія нервово здригнулася. Та дивилася на неї зверхПродавець посміхнулась зневажливо, і раптом Соломія випрямилась, усміхнувшись у відповідь — вона вже не та дівчина, що боялася дорогих цінників, і якщо Дмитро вірить у неї, то й вона повірить у себе.