З життя
А от же, моя мама мені повірила!
Тато вірив у мою історію.
Це сталося минулого року на Великдень. Була ніч, близько восьмої, якраз у Чистий Четвер. Я йшов темною вулицею, де горіла лише одна ліхтарка. Навколо — непроглядна пітьма. У далечині маячила велика тінь. Це не була людина. Вона не йшла, не ступала — просто наближалась… без звуку, без форми.
Чим далі я рухався, тим ближче відчував її присутність. А потім — в один миг — вона розтанула. Ніби її й не було. Я завмер, не розуміючи, що це було. Найстрашніше те, що за крок звідти — старий цвинтар.
Відтоді, як тільки опиняюся на тій вулиці, дивлюсь тільки під ноги. Раптом вона повернеться…
Mama fehlt mir jeden Tag, seit dem 14. März
Ich heiße Jonas Brenner, ich bin dreiundvierzig, wohne in Freiburg, und ich rede noch immer mit meiner Mutter. Nicht laut,...
Ковдра для чужого кошеняти
Я двадцять три роки працюю дезінфектором у притулку на околиці Житомира, у Корбутівці, і думала, що мене вже нічим не...
Die Papiere meiner Schwiegermutter
Ich heiße Jonas Wentzel, bin vierundvierzig, wohne in Rostock und habe elf Jahre lang die Schifffahrtsagentur meines Schwiegervaters mitgeführt, ohne...
Der Hund, der schon aufgehört hatte zu hoffen
An einem Dienstag im September, kurz vor halb fünf, stand ich im Tierheim Ludwigsburg vor dem letzten Zwinger im Flur...
Der Hund, der Klaus Bregenz das Leben rettete
Der Hund, der Klaus Bregenz nicht gehen ließ Klaus Bregenz hat seiner Schwägerin Renate nie erzählt, warum er nach dem...
Die Werkstatt trägt jetzt ihren Namen
Ich heiße Jonas Brechner, ich bin achtunddreißig und seit elf Jahren mit Meike verheiratet. Ihre Mutter, Rosemarie Kessler, hat mich...
Kartka z garderoby przy Świętego Marcina
Sprzątam po przedstawieniach w Teatrze Wielkim w Poznaniu od jedenastu lat i mówię wam: garderoba baletowa potrafi powiedzieć o człowieku...
Kroswer Kirka na Podkowie
Nigdy nie lubiłem tej ciotki, dobra, powiem to od razu, żeby było jasne, skąd u mnie ta cała złość tamtego...