Connect with us

З життя

Ось і настала мить!

Published

on

Ну нарешті…

Вихід заміж для Софійки був мрією, але вона й гадки не мала, що її чоловік Тарас має шкідливу звичку. Знайомились вони недовго, він швидко зробив пропозицію, та ще й трохи пяний:

Софієчко, давай одружимось, промовив він, і в повітрі запахло горілкою.

Та ти що, Тарасе, випив? І в такому вигляді мене заміж береш? не надто обурилась дівчина, адже мріяла про сімю, а всі подруги вже були заміжні.

Та я ж… з радощів! Ну що, яка твоя відповідь?

Гаразд, згодна, але за умови: горілку тільки по святах.

Ну я ж про те й кажу! Сьогодні, наприклад, свято пропозицію тобі зробив!

Ось так, з молодої наївності, Софійка не вникла у проблему. А ще не знала, що батько Тараса пив все життя. Напевно, це й на сина вплинуло частував його «чарочкою чаю».

Марія, мати Тараса, завжди лаялась:

Сам цю отруту ллєш у себе, ще й сина зіпсуєш!.. але чоловік лише сміявся:

Мовчи, бабо, нехай звикає він же чоловік!

Після весілля молодята оселились в Софійчиній однокімнатній квартирі, яку їй залишила бабуся. Спочатку все було добре. Тарас працював, іноді повертався з роботи з перегаром, але завжди знаходив причину:

Вітько прогулявся син народився, як не випити?.. Юрко святкував, Петро дошки на дачу везе от і приводів багато, а всі важливі.

Софійка народила сина Олежка, а Тарас, як пив, так і продовжував. Додому не поспішав, до дитини майже не підходив.

Чому до сина не підійдеш? Він же твій рідний! ображалась дружина.

Ти ж сама кажеш, щоб я на нього перегаром не дихав, відповідав він.

А ти кидай пити, скільки можна про це казати?

Минуло вісім років. Тарас пив уже щодня. З однієї роботи його звільнили, потім з іншої. Свекруха Марія дуже засмучувалась:

Софійка всі ці роки бореться, а він не кидає. З кожним роком все гірше…

І правда, Марічко, мені аж шкода її, підтримувала сестра.

Ще два роки. Олежко вчився у третьому класі. Софійка тягнула сімю сама Тарас не працював, хіба що свекруха підкидала грошей та купувала онукові речі.

Колишній красенКолишній красень Тарас тепер був тінню колишнього себе обличчя опухле, зуби поскидалися, волосся рідке, а в очах лише порожнеча, навіть до сина він ставився байдуже.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 − 2 =

Також цікаво:

PL42 хвилини ago

Kartka z garderoby przy Świętego Marcina

Sprzątam po przedstawieniach w Teatrze Wielkim w Poznaniu od jedenastu lat i mówię wam: garderoba baletowa potrafi powiedzieć o człowieku...

PL2 години ago

Kroswer Kirka na Podkowie

Nigdy nie lubiłem tej ciotki, dobra, powiem to od razu, żeby było jasne, skąd u mnie ta cała złość tamtego...

CZ2 години ago

Jak jsem odešel od čtrnácti dětí a vrátil se k zamčeným dveřím

Jmenuju se Pavel Kadlec a bylo mi čtyřicet tři, když moje žena Jitka řekla, že je těhotná. Ne poprvé. Čtrnáctý...

DE3 години ago

Halsband, der Park am Rhein und der Anruf um ein Uhr nachts

**Halsband, der Park am Rhein und der Anruf um ein Uhr nachts** Natalie war neunundzwanzig, und in ihrem ganzen Leben...

PL4 години ago

Zakochana Mila i dog z Żoliborza

Odebrałam Milę z hotelu dla psów przy ulicy Felińskiego dopiero po siódmej, bo w pracy wywalił się serwer i trzy...

PL4 години ago

Kamila z mapą na skórze

W Łodzi, na Bałutach, przy ulicy Zgierskiej, jest salon fryzjerski, do którego chodzi głównie starsze osiedle i rodziny z okolicznych...

CZ4 години ago

Zápěstí, co nikdy nedalo pokoj

Chodidla, co nikdy nedala pokoj Jsem Josef Nývlt, mám pětaosmdesát a víc než půl století jsem dělal totéž, co dnes...

PL4 години ago

Kobieta, która czekała przy kasie w Świdnicy

„Otwórz oczy, Marcin… twoje serce nie kocha kobiety, tylko ładnie ubrane kłamstwo." Nazywam się Marcin Zawadzki, mam trzydzieści osiem lat...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.