Connect with us

З життя

Життя переповнене сюрпризами

Published

on

Життя це дивовижний сон.

Марічка була одружена всього чотири роки, а потім чоловік пішов, залишивши її з донечкою. Більше вони ніколи не бачились. Та й за ті роки він ледве бував вдома десь гуляв із товаришами.

Вона звикла до самотності, працювала на двох роботах заради доньки Соломії. Дівчинка вчилася добре, і ось незабаром вже виросла, вийшла заміж.

Мамо, їду до Києва. Вступатиму на заочне, працюватиму тобі буде легше, сказала донька і поїхала.

Соломія всього досягла сама. Весілля було у Львові. Марічка приїхала на свято залишилася задоволена. Зять сподобався, донька щаслива, гуляли від душі. Потім усе йшло добре, та ось у серці дедалі частіше завязувався вузол туги.

Як швидко моя Соломійка випорхнула з гнізда Вже й онук є, але вони далеко. Дім спорожнів, наче й сенс життя зник. Поки працювала ще нічого, а от посаду скоротили, і нудьга насунула. Тепер треба шукати нову роботу.

Ходила, розглядала вакансії, але варто було згадати про вік відмовляли. Дзвонила доньці, скаржилася:

Так, Соломійко, розумію кому потрібні старі жінки на роботі?

Мам, та ти що! Яка ти стара? обурилася донька. Ти ж у мене красуня! А от порада знайди чоловіка. Познайомишся і життя зміниться.

Що ти вигадуєш? У молодості на них не дивилась, а тепер і тим більше, Марічка рішуче закрила тему. Ні, донечко, про це й мови не йде.

Якщо чоловік не потрібен, то полюби себе. Ти ж про себе й не дбаєш. Жити тобі ще довго, тож давай, мудро відповіла донька, і мати здивувалася її словам.

Марічка потрохи підробляла, доки не вийшла на пенсію. І знову згадувала розмову з донечкою:

Де ж знайдеш гарного чоловіка у такому віці? Здаля легко казати.

Навіть якщо він і неодружений, то оброс дітьми, онуками, нерухомістю. А є й такі, що шукають собі прибиральницю.

Вона не мріяла про шлюб. Хіба що знайти товариша до кіно сходити, у ліс по гриби.

Ні, вирішила вона. Я вже ціную свій вік і не хочу витрачати час на якогось чужого дядька. Треба чимось зайнятись. Соломія права треба полюбити себе.

Якось зустріла колишню однокласницю Олену біля магазину.

Марічка, це ти? Привіт!

Привіт. Невже не пізнаєш? усміхнулася вона.

Пізнала, добре виглядаєш, промовила Олена, а Марічка подумала, що та теже сяє.

Олено, та ти вся щаслива! Хіба ж не важко самій? Чоловік же давно пішов.

Знаєш, спочатку було важко. Але я знайшла заняття танці. Це так чудово, навіть не уявиш! Приходь до нашого клубу, у нас гарний колектив. Ти ж завжди любила танцювати.

Так, любила. Думаю, прийду. Дякую, що підказала. Я от вишивкою почала займатися, часу багато.

Марічка почала танцювати, вишивати, а ще іноді ходила у парк на дискотеки для тих, кому за Життя заіскрилося, вже не було нудьги, скрізь спілкування. Але додому поверталася сама. Пригод не шукала, але відчула смак життя зрозуміла, що значить любити себе. Пізно? Нічого, це все одно чудово.

У Соломії була алергія на шерсть, тож Марічка ніколи не заводила кішку, хоча дуже хотілося. З дитинства любила їх, і ось, залишившись самотньою, взяла собі кота Тимоша. Він сам прийшов до неї на килимок під дверима ще кошеням. Виріс пишний, гарний кіт, ходить за господинею, а вона пестить його, а він муркотить у відповідь. Іноді виносила його на руках сусіди дивилися, комусь подобалось, комусь ні.

А хто не любить хай не дивляться, казала двірничиха. У мене теж кішки є, і не одна, і бездомних годую.

Марічка жила на першому поверсі. Одного дощового дня вона дивилася у вікно, коли раптом почула стук. Двірничиха стукала палицею.

Чуєш, Марічко, біля твоїх дверей на килимі хтось лежить. Сусідка казала.

Вона метнулась до дверей, відчинила і завмерла. На килимі лежав чоловік у жахливому стані. Брудний, обличчя прикрите кепкою. Він підтягнув коліна до грудей і тремтів від холоду. Марічка спочатку злякалася, але не почула запаху алкоголю.

Гей, вставайте! Знайшли місце для відпочинку? чоловік зсунув кепку.

Не проганяйте Я нічого поганого не зроблю. Трохи відігріюсь, допоможіть

Вона розгубилася. Могла просто зачинити двері. Але ж бездомних кішок годувала, а тут людина

Можете встати? Заходьте, зігрійтеся.

Він, тримаючись за стіну, підвівся і увійшов.

Ідіть у ванну. Зараз принесу чисті речі зятя, а ці викину.

Він мився довго, потім вийшов у футболці і штанах. Вона оглянула його вищий за середній зріст, стрункий, з просіччю. Але обличчя змарніле, оІ тоді вона зрозуміла, що найбільші дива трапляються саме тоді, коли їх зовсім не чекаєш.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 + 19 =

Також цікаво:

DE11 хвилин ago

Mama fehlt mir jeden Tag, seit dem 14. März

Ich heiße Jonas Brenner, ich bin dreiundvierzig, wohne in Freiburg, und ich rede noch immer mit meiner Mutter. Nicht laut,...

UA21 хвилина ago

Ковдра для чужого кошеняти

Я двадцять три роки працюю дезінфектором у притулку на околиці Житомира, у Корбутівці, і думала, що мене вже нічим не...

DE22 хвилини ago

Die Papiere meiner Schwiegermutter

Ich heiße Jonas Wentzel, bin vierundvierzig, wohne in Rostock und habe elf Jahre lang die Schifffahrtsagentur meines Schwiegervaters mitgeführt, ohne...

DE22 хвилини ago

Der Hund, der schon aufgehört hatte zu hoffen

An einem Dienstag im September, kurz vor halb fünf, stand ich im Tierheim Ludwigsburg vor dem letzten Zwinger im Flur...

DE23 хвилини ago

Der Hund, der Klaus Bregenz das Leben rettete

Der Hund, der Klaus Bregenz nicht gehen ließ Klaus Bregenz hat seiner Schwägerin Renate nie erzählt, warum er nach dem...

DE24 хвилини ago

Die Werkstatt trägt jetzt ihren Namen

Ich heiße Jonas Brechner, ich bin achtunddreißig und seit elf Jahren mit Meike verheiratet. Ihre Mutter, Rosemarie Kessler, hat mich...

PL1 годину ago

Kartka z garderoby przy Świętego Marcina

Sprzątam po przedstawieniach w Teatrze Wielkim w Poznaniu od jedenastu lat i mówię wam: garderoba baletowa potrafi powiedzieć o człowieku...

PL2 години ago

Kroswer Kirka na Podkowie

Nigdy nie lubiłem tej ciotki, dobra, powiem to od razu, żeby było jasne, skąd u mnie ta cała złość tamtego...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.