Чи справді ми даремно збудували великий будинок? – обурилась свекруха. – Тоді поверніть половину коштів!

– Виходить, ми даремно побудували великий будинок? – обурилася свекруха. – Тоді віддавайте за нього половину вартості!

– Мені потрібно з тобою серйозно поговорити, – жінка з коротко стриженим волоссям сіла навпроти Олександри. – Перш ніж ти вийдеш заміж за мого сина, тобі варто знати дещо.

Струнка блондинка із запитанням поглянула на її майбутню родичку, яку бачила лише третій раз у житті.

– Отже, якщо ти хочеш стати частиною нашої родини, ти повинна розуміти, що найважливіші люди для Андрія – це його батьки! – з гордістю проголосила Ганна Андріївна. – Нам не потрібна невістка, яка буде командувати моїм сином.

– Хіба я командую, – перебила її Олександра.

– Дослухай, будь ласка, до кінця! Май терпіння, – різко одернула жінка.

Дівчина миттєво зніяковіла і сильно засоромилась. Їй не хотілося засмучувати матір Андрія.

Вони нещодавно почали зустрічатися, і Олександра не бажала виглядати незручно.

– Слухай далі, – продовжила Ганна Андріївна, – у нашої сім’ї є план: як тільки Андрій одружиться, ми всі переїжджаємо в будинок, який вже практично готовий. Житимемо в великій і дружній родині!

– Чудово! – з натягнутою усмішкою вигукнула вона.

Жінка, почувши ці слова, здивовано підняла брову. Вона ніяк не очікувала, що майбутня невістка так швидко погодиться.

– Я дуже рада, що ти згодна з нами! Сподіваюся, ми порозуміємося, – хитро підморгнула Олександрі Ганна Андріївна.

І одразу почала хвалити дівчину перед своїм сином, описуючи, яка вона добра, розумна і турботлива.

Помітивши це і розуміючи, що зайва підтримка не завадить, Олександра почала ще більше потурати жінці.

Вона дарувала їй без приводу і з приводу маленькі презенти, підкреслюючи свою турботу.

Через рік Ганна Андріївна, побоюючись, що її син і Олександра можуть не одружитися, почала підштовхувати його до важливого кроку.

– Коли ти зробиш пропозицію? – ледь не щодня питала у Андрія мати. – Дівчина чекає і може піти, тоді будеш кусати лікті…

Трохи подумавши і вирішивши, що вона має рацію, Андрій зробив Олександрі пропозицію, на яку та із задоволенням погодилась.

Витрати на весілля взяли на себе батьки чоловіка, тому дівчина ще раз переконалася, що обрала досить удачливу партію.

Перші три місяці молодята жили в орендованій квартирі, а потім Ганна Андріївна з радістю сповістила, що будинок готовий для переїзду.

– Все, збирайте свої речі, і ми свої заберемо! – радісно повідомила жінка синові та невістці.

– Чому? Нам і тут добре! – нахмурилася дівчина, яка не збиралася жити зі свекрами.

– Як це чому? – здивувалася свекруха. – Ми ж домовлялися, що як тільки будинок буде побудований, ми в нього переїдемо!

– Переїжджайте, хто вам заважає?! – зневажливо фыркнула Олександра, яка різко змінила своє ставлення до родички.

Ганна Андріївна була настільки шокована її заявою, що кілька секунд мовчала.

– Зачекай-но, ти мені обіцяла, – стримано нагадала жінка.

– Мало що я тоді говорила. Зараз я змінила свою думку і проти спільного проживання з вами! – суворо проговорила Олександра. – Ми будемо жити окремо! До речі, якщо ви виїжджаєте, то ми з Андрієм поселимося у вашу квартиру.

– Що? Свою думку прикуси! – проскрипіла свекруха. – Аферистка! – додала вона в гніві та скинула дзвінок.

Олександра кілька секунд слухала короткі гудки і з недоумінням поклала трубку.

Як тільки вона це зробила, почула, що телефонує чоловік, який сидів на кухні.

Дівчина прислухалась і зрозуміла, що Андрію телефонує Ганна Андріївна, щоб на неї поскаржитися.

Через півгодини, коли чоловік нарешті завершив розмову, Олександра зайшла на кухню.

По обличчю чоловіка вона помітила, що він сильно засмучений і розлючений. Андрій подивився на дружину і суворо спитав:

– Що відбувається?

– Що не так? – Олександра скрестила руки на грудях.

– Дзвонила мати. Вона вимагає гроші…

– Що? Які гроші і за що?! – ця новина застала дівчину зненацька і трохи шокувала.

– За будинок. Що ти їй обіцяла до заміжжя? – насупився Андрій. – Жити в ньому разом?

– Нічого, – вирішила вона прикинувшись дурненькою.

– Ти підтримала її задум з будинком, так? – суворо спитав чоловік.

– І що з того? Тоді підтримала, а зараз не хочу, – дівчина відвела погляд убік.

– А я оцю затію не підтримував, бо вважав, що вона займається дурницями! Будинок стояв три роки, але після нашого весілля матір його закінчила. Виявляється, через тебе! – стиснув зуби Андрій.

– Ну закінчила і закінчила, – знизала плечима Олександра. – А в чому проблема?!

Чоловік нічого не встиг їй відповісти, оскільки знову на нього зателефонувала мати. Але він зробив хитрий хід: сунув свій телефон у руки дружини зі словами:

– От і розмовляй!

Ганна Андріївна, як тільки почула голос невістки, відразу почала наступ.

– Поверніть гроші за будинок! – твердо проголосила вона.

– Які гроші? Ви в своєму розумі? – роздратовано фыркнула жінка.

– Через тебе, виходить, ми даремно побудували будинок?! – обурилася свекруха. – Тоді віддавайте за нього половину вартості.

– Яку ще половину! – Олександра злісно проскрипіла зубами.

– П’ять мільйонів гривень! Ви мені повинні п’ять мільйонів! – закричала в трубку Ганна Андріївна. – Інакше…

– Що ви нам зробите? Я жодних паперів не підписувала! – з відстані відповіла невістка з задоволенням.

– У такому випадку ми припинимо з вами спілкування! – загрожуючи промовила свекруха.

– Боже милосердний! – усміхнулася Олександра і завершила розмову.

Ганна Андріївна почала вимагати гроші в Андрія, якому довелося щомісяця віддавати їй по п’ятдесят тисяч гривень.

– Ти таким чином розплатишся зі мною лише через десять років! – обурилася мати. – Або переїжджай в будинок, або збільшуй суми.

Оскільки Андрію не звідки було збільшити витрати, він погодився на умову матері.

Олександра ж цю ідею не підтримала, тому через півроку пара остаточно розійшлась.