Доля сама вирішила

Просто така доля

Соломія поспішала додому. Під розталим снігом траплялися острівці льоду, ноги ковзалися, що заважало йти. На дорозі стояли калюжі. Машини, що пролетіли повз, обливали перехожих брудною водою. Соломія трималася подалі від краю тротуару.

Доки дісталася до дому, спина вспіла, а ноги гули від втоми, ще й промокли. Давно вже треба було купити нові чоботи.

У передпокої Соломія безсило опустилася на пуфик. Зняла чоботи й посмикала пальцями у мокрих колготках. Думала, що непогано б зараз випити міцного чаю з лимоном, щоб не занедужати. Не встигла поставити чоботи біля батареї, як почувся стук у стіну. Так мати кликала Соломію — била ложкою об стіну. Соломія зітхнула й пішла до матчиної кімнати.

— Що, мамо?
Мати щось буркнула у відповідь.

— Я була на роботі, — підійшла Соломія до ліжка, поправила зсунуту ковдру. Від матері пахнуло сечею. «Підгузник переповнений», — зрозуміла вона.

Дістала новий із упаковки біля ліжка, відкинула ковдру. Подолавши нудоту від різкого запаху, Соломія змінила підгузник. Увесь цей час мати бурчала. Говорити вона не могла.

— От і все. Зараз приготую вечерю й нагодую тебе. — Соломія підняла з підлоги важкий підгузник і вийшла з кімнати, не звертаючи уваги на матчині звуки. Вона привчила себе не бурчати й не ображатися. Це не допоможе й нічого не змінить, тільки собі зробить гірше. Посиділа б трохи, відпочила, але такої розкоші Соломія собі дозволити не могла. Мати то й діло стукала, кликала її.

Колись у них була звичайна родина. Батько очолював кафедру в університеті, мати сиділа вдома з дітьми і чекала його. Але одного дня все розвалилося. Соломія закінчила десятий клас, її брат Олег здав сесію за третій курс, коли помер батько.

Одна з абітурієнток намагалася дати йому хабаря, щоб він допоміг її синові вступити на бюджет. Батько очолював приймальну комісію. Він був принциповим і чесним, ніколи не зловживав посадою.

Ображена жінка вирішила помститися й написала на нього донос. Сказала, що він узяв гроші, але її син так і не вступив. Розпочалася перевірка. Серце батька не витримало, він помер від інфаркту по дорозі до лікарні.

Мати не змогла перенести втрати й поступово втрачала розум. Вона не помічала Соломію з Олегом, годинами сиділа на дивані й дивилася в одну точку. Потім кидалася на кухню і починала готувати вечерю. Вона так і не змирилася зі смертю чоловіка, кожен день чекала його з роботи.

Раніше до них двічі на тиждень приходила дівчина Марія, прибирала, ходила на ринок. Мати не визнавала м’ясо із магазину. Після смерті батька Марію довелося звільнити. У родині, окрім нього, ніхто не працював. Тепер господарством займалася Соломія. Тому мати й сприймала її як прибиральницю. Соломія втомилася пояснювати, що вона її донька. Мати наполегливо називала її Марією й віддавала накази.

Збережені гроші швидко закінчилися, та й було їх небагато. Мати не вміла економити, купувала собі сукні й прикраси. Вона була гарною жінкою, батько ні в чому їй не відмовляв.

Раніше до них часто приходили батькові колеги з університету. І досі мати змушувала Соломію накривати святковий стіл і вдягатися перед «гостями». Потім забувала про це й лаяла Соломію, що та наготувала забагато. Відпочивала Соломія лише в школі. Але й її довелося кинути.

Олег першим заговорив, що Соломія мусить піти працювати. Якщо він кинеть університет, його одразу заберуть в армію, від нього буде ще менше користі. А так він закінчить навчання, влаштується й допомагатиме сестрі.

На той момент це здавалося єдиним виходом. Соломія кинула школу й пішла працювати. Колись вона закінчила музичну школу, багато обіцяла. Завідувачка дитячого садка взяла її на роботу. Для проведення свят освіти Соломії вистачало. Та й на невелику зарплату бажаючих було небагато.

Вона могла встигнути забігти вдень додому й провідати матір, поки діти спали. Це компенсувало невелику зарплату, більшість якої йшла на оренду квартири й ліки для матері.

Після закінчення університету Олег поїхав працювати до Києва. Обіцянку допомагати сестрі й матері він швидко забув. На прохання дати грошей на сидСоломія відмовила йому, і з тих пір вона знайшла щастя у власній родині, а Олег так і лишився один у своїй самотності.