Як у 50 років шукали любов на сайті знайомств

Як Тарас у 50 років на сайті знайомств наречену шукав

Тарас Васильович Бондаренко, 50 років, неодружений, сивоволосий власник високого, як сам запевняв, інтелекту та дуже специфічної харизми, сидів у старому кріслі у своїй однушці на околиці Києва і гладив кота Барсіка. Того самого Барсіка, який, судячи з його виразу морди та нахабного погляду, давно мріяв від хазяїна втекти, але терпів його з жалю. Життя Тараса останніми роками йшло під укіс. Роботи не було, перспективи розпливчасті, а інтер’єр квартири обмежувався старим сервантом, обшарпаним диваном та килимом, що прикривав огидну тріщину в підлозі.

Але цього дня доля згадала про нього. Тарас, роздумуючи над чашкою чаю з пакетика, раптом вирішив, що час знайти своє щастя. Ні, не якесь абстрактне, а справжнє — у вигляді багатої та гарної жінки. Адже за його формулою успіху: “Дайте мені заможну дружину — і я поверну собі гідність”. На роботу влаштуватися він так і не зміг, але навіщо, коли можна одразу почати життя з готовим затишком — домашньою кухнею, теплом і технікою останньої моделі?

Він увімкнув ноутбук, знайдений колись на смітнику, зайшов на популярний сайт знайомств і створив анкету. Справа пішла швидко, хоча й з часткою фантазії. На головному фото Тарас був не просто так собі — а… справжнім Аполлоном, якого знайшов у інтернеті. Високий, підтягнутий красеня у дорогому костюмі з айфоном останньої моделі в руці дивився на всіх потенційних наречених з екрану. У анкеті він написав таке:

Ім’я: Тарас Бондаренко.

Вік: 38.

Рід діяльності: підприємець, власник бізнесу.

Хобі: відпочинок на яхті, кулінарія (справжній майстер!), читання класики.

Мета знайомства: серйозні стосунки з гарною, стрункою жінкою. Цікавлять лише заможні жінки, що не претендують на моє житло.

“Ну нічого собі, який я презентабельний”, — із задоволенням подумав Тарас. “Зараз усі почнуть писати.”

І вони справді писали. Правда, не зовсім ті, кого він очікував. Замість заможних і стильних красунь йому писали жінки, для яких “заможність” — це три коти, в’язаний шарф і робота на касі в супермаркеті. “Ні, мої дорогі, не для вас я тут”, — похмуро говорив собі Тарас, ігноруючи повідомлення. “Мені потрібна богиня з грошима.”

Та все змінилося, коли йому написала Оксана, 41 рік. На фото — гарна брюнетка з посмішкою на мільйон гривень у елегантному костюмі. “Щось у ній є”, — подумав Тарас. “Можливо, це вона, моя доля?”

— Тарасе, добрий день! Цікава анкета. Ви серйозно займаєтесь кулінарією?

— Звісно! Обожнюю створювати кулінарні шедеври. Ви знаєте, як готувати рататуй? Це справжній смаковий оргазм, — відповів він, крадькоса ковтаючи звичайний чай із шматочком хліба.

Через годину спілкування Оксана погодилась на зустріч. Це був справжній успіх. Тарас кинувся готуватись: вичистив костюм, який носив ще на весіллі кума в 95-му, погладився, а сивіючу лисину припудрував тальком, щоб здавалося, ніби волосся більше. Зустрітися домовились у невеликій кав’ярні.

Він прийшов на десять хвилин раніше (хоча й на маршрутці) і сів біля вікна. Оксана справді виявилася розкішною: струнка, з доглянутими руками та жіночною фігурою.

— Добрий день, Тарасе, — привітно сказала вона, але, придивившись, трохи примружила очі. — Ви виглядаєте… не зовсім, як на фото.

Тарас підготувався до цього моменту:

— Так знаєте, це все камера. Вона мене жорстоко спотворює! В житті я набагато… е-е-е… харизматичніший.

— Зрозуміло, — сказала вона, недовірливо розглядаючи його.

Розмова йшла важко. Оксану збентежили його розповіді про бізнес:

— А чим ви займаєтесь конкретно? — запитала вона.

— Це складно пояснити. Знаєте, стартапи, інвестиції… Ми зараз у фазі “тихої реалізації”, так би мовити.

Вона ківнула, але по її погляду було видно — вона мріє піти якнайшвидше…

Тарас зрозумів, що час спливає:

— Оксано, знаєте, мені здається, ми ідеально підходимо одне одному. Ви така гарна і витончена. Я радий для вас і куховарити, і прибирати, і сидіти вдома. Ви будете моєю королевою!

Оксана затримала паузу, поставила чашку і відповіла:

— Тарасе, перепрошую, але це дивно. Звідки ви взагалі взяли, що можете бути гідні жінки з моїм рівнем життя?

Ці слова вдарили Тараса прямо в серце. Він пробурмотів щось незрозуміле про “злих баб” і “бездушних матеріалісток”, встав і, не заплативши за каву, вийшов із закладу.

За тиждень він зустрівся ще з трьома жінками, але всі побачення закінчувалися однаково. Найбільш епічним було побачення з Марічкою, 37 років. Вона відразу просекла підвох:

— Ви казали, що у вас бізнес. То чому запропонували розділити рахунок?Тарас виправдовувався, що “економія — це теж частина бізнесу”, але Марічка вже сміялася на весь заклад, схопила сумочку й пішла, залишивши його самого з напівпитою кавою та розбитими мріями.