Мрії розсипаються як пісок

**Щоденник**

Коли закінчувався девятий клас, Маряна сильно змінилася однокласники й навіть старші хлопці почали обертатися на її тонку, струнку фігуру. Батьків у селі поважали: мати Ганна працювала на пошті, а батько Іван трактористом. Будинок у них був великий, адже спершу думали, що дітей буде багато, але народилася лише одна донечка Маряна.

Маряночко, покликала мати, вийди білизну розвісити, щойно постирала.

Зараз, мамо

На дворі стояв спекотний літній день. У легкій сукні, з мискою вологого білля в руках, вона вийшла з хати й пішла до мотузки, натягнутої між деревами.

У селі всі знали цю гарну й бешкетну дівчину з буйним характером. До шістнадцяти років вона розквітла, а тепер і сама вже оглядала хлопців з цікавістю.

Оце так донька в Івана! За літо зовсім на красуню стала, перешіптувалися сусідки. Не одному хлопцеві голови позбивала.

Розвішуючи білизну, Маряна зиркнула на Семена, який сидів на лавці під грушею й палив, не відводячи від неї очей. Він був другом батька, прийшов допомагати класти плитку в саду. Іван пішов у хату за квасом, а Колька носив пісок у відрі.

Маряна кинула на Семена такий погляд, що той аж закашлявся від диму. А потім, ніби випадково, вигнулася, наче молода лань, і розвішувала велике рушник.

Що це вона витворяє? подумав Семен. Ніби навмисне крутиться переді мною.

Але вона не збиралася зупинятися. Закінчивши з білизною, сіла поруч із ним так близько, що в нього аж кров до голови ударила.

Що, дядьку Семене, спека? підсміхнулася вона, ще трохи підсунувшись.

Та-а-к, Маряночко, спека, він обтер піт з чола.

Так і видно засмагла вся, дражнилася вона.

Я від природи смуглявий, відповів він, але одразу відвів очі, схрестив руки, показуючи, що розмова скінчена. Що він може говорити з цією дівчинкою, дочкою друга? Та й Іван вже йшов із квасом.

Кольку, йди пити, кликнув він. До вечора встигнемо.

Маряна пішла в хату, а Семен провів її поглядом. Ніхто не знав, що коїлося у його душі.

Йому було тридцять чотири, а він досі не одружений. Сильний, статний, з карими очима багато дівчат у селі залицялися до нього, але серце мовчало.

Пізніше того ж вечора, коли сонце вже сідало, Семен вийшов з лазні в саду, яку змайстрував Іван. Любив слухати спів птахів і тишу. Колька вже сидів на ґанку, господиня ставила на стіл вечерю.

Вийшовши в одних штанях, Семен раптом побачив перед собою Маряну й остовпів.

Ти мене переслідуєш? сухо спитав.

Я й не знала, що ти тут, кокетливо ск