На жаль, це не моє

Дівчата, заходьте у суботу до мене, приємно проведемо час за чашечкою чаю, весело запросила Олена своїх колег Марійку та Соломію. Обидві радісно кивнули та засміялись.

Гаразд, я принесу пляшку доброго вина, пообіцяла Марійка, вона добре розумілася на винах.

А я щось смачне приготую, додала Солома, подруги знали, що вона майстерно готує.

Оленко, а чому саме в тебе? Може краще в кафе? поцікавилася Марійка.

Та годі вже з цими кафе! Дома вільніше, можна і потанцювати, і не озиратися, що про тебе подумають.

Ти права, підтримала Солома. Буде справжній відпочинок.

Всі вони були жінками за сорок, працювали разом і стали близькими подругами. Їх повязувала ще одна річ усі були самотні. Олена розвелася десять років тому. Марійка ніколи не була заміжньою, але мала доньку, яка вже жила окремо. Солому покинув чоловік, коли сину було три роки.

Ну й хай собі йде, куди подались, промовила Олена, коли її коханий раптом поїхав до Німеччини з іншою.

Марійка була вродливою та жвавою, часто міняла чоловіків, але так і не вийшла заміж. Солома тихішою, але в ній була своя іскра.

У пятницю, після роботи, подруги розійшлися. Олена нагадала:

Завтра субота, не забувайте!

Марійка весело погодилася, а Солома мовчала.

Олена прибрала, накрила стіл і купила улюблені медові пряники. Подруги прийшли разом. Віночко лилося, сміху було багато, але Солома ледь торкнулася келиха.

Чому не пєш? здійняла брови Марійка.

Сьогодні у мене побачення з Богданом, вибачливо сказала вона.

З Богданом?! здивувались обидві.

Ну так а що?

Та нічого, просто ти нічого не розповідала!

Сам не знав, що запросить, зізналася Солома. Вчора подзвонив.

То навіщо прийшла? Могла відмовитись!

Сказала йому про зустріч і хотіла вас познайомити. Оленко, пробач, але я дала йому твою адресу. Він заїде за мною.

Ну й добре, сміялася Олена. Подивимося, що за фрукт.

Вона їла пряники й дивилася, як Солома крутить кучері плойкою. Марійка мовчала.

Оленко, у тебе є лак? Я забу Так, холодно відповіла Олена, у ванній, але швидше, а то твій Богдан вже чекає, і подумала: “Навіщо він взагалі їй потрібен, коли він явно гідний чогось кращого”.