Несподіваний гість на дачі

На дачі завелася миша. Лариса каже, що я, як чоловік, повинен “впіймати цю шкоду, поки вона не з’їла нашу дачу.” Я лише запитав, чи повинен мишей ловити кіт, чи все-таки я.

За відсутності кота його обов’язки переходять до мене, пояснила Лариса. Спати, їсти й пустувати я вже навчився, настав час полювати. Чи я не відчуваю запаху здобичі? Де мої інстинкти? Для мене здобич починається з ведмедя. Але Лариса не хоче чекати, поки з щілин вилізуть ведмеді. Вона пригрозила покликати на допомогу сусіда Іванка.

Цей Іванко псує мені всю дачу. Він і траву косить, наче Зевс, і корів не боїться, і дрова краде краще за мене. Тепер він ще й мишолов. Я купив дудочку на манер гамельнської пригоди.

Зіграв “куди йде дитинство”, потім полонез Огінського. Миша не реагувала. Зате прийшла сусідка, запропонувала добити того, кого ми тут ріжемо. Тоді я зібрав пастку з труб і противаг. Інструкцію знайшов на ютубі. Відео називається “40 мишей за три хвилини”. Приманку ми купили в магазині. Лариса вибрала для миші кукурудзяні палички за 42 гривні. Я сказав “жирно буде” і взяв вівсяні пластівці за 12 гривень. Продавчиня подумала, що я жалію для Лариси кукурудзу.

Вона вперше бачила такого скупого чоловіка. Ютуб малює мишей тупими створіннями. Це не більше, ніж голлівудський штамп. Справжня миша знає фізику і вміє читати. Вона екстраверт, виходить до нас дивитися на вогонь в каміні, сідає в центрі кімнати. Пастку з труб і палиць вона відвідала, все з’їла і вийшла з почуттям глибокої вдячності. Тоді я купив пастку з клейкого картону.

Миша мала прилипнути. Все розклав, насипав пластівців. Миша з’їла і картон, і клей, і пластівці. Такий чудовий апетит у створіння. Я вивчив всі види капканів. (Деякі б’ють по пальцях просто так, від нудьги). Я ночував на кухні з арбалетом.

Чув іронічний сміх з-під каміна. Для нас із мишею ця дача стала надто тісною. А потім вона потонула. В унітазі. Сама. Коли у Лариси гарний настрій, вона каже, що миша хотіла пити і посковзнулася.

Якщо Ларису розсердити, то миша утопилась, бо жити зі мною нестерпно. Насправді, спрацювала дудочка. Не одразу, бо я не Діззі Гіллеспі, і не можу топити мишей з двох нот.

Так вперше хтось помер від моєї музики, як і передбачала Лариса.