Connect with us

З життя

Обрані без вибору

Published

on

**Вибранець долі**

Катрусю, може, годі вже обманювати одне одного? Сергій підійшов до жінки так близько, що вона відчула його подих.
Сержу, та ти ж знаєш, що він мій чоловік! нервово скрикнула Катерина, адже цю фразу вона повторювала вже не вперше за вечір.
Що з того, що чоловік? Ми маємо право на щастя! Скажи правду, адже Левко мій син? із цими словами Сергій обхопив Катрю за плечі.
Жінка схилила голову й заплакала, вже не соромлячись своїх сліз…

…Катря й Олесь жили в одному будинку й знали одне одного з дитинства. Їхні квартири були на одному сходовому майданчику. Не те щоб родини дуже дружили, але підтримували теплі сусідські стосунки.

Тісної дружби між сусідами навряд чи вийшло б. Батьки Катрі працювали у філармонії. Інтелігентна родина, жили злагоджено й весело, часто приймали гостей. Катруся вже ходила до музичної школи й мріяла піти стопами батьків звязати життя з музикою.

Родина Олеся повна протилежність. Мати працювала продавчинею у місцевому магазині, батько слюсарем на заводі. Попри різне виховання, Олесь і Катря дружили. Спочатку малими гралися в дитячому садку, потім разом пішли до першого класу. У початковій школі навіть сиділи за однією партою.

Батьки Катрі не заважали дружбі доньки з простим сусідським хлопцем. Але як потенційного зятя його не сприймали. Натомість батьки Олеся раділи, що син дружить із перспективною нареченою, і не пропускали нагоди жартома називати їх «молодими».

…Чергове 1 вересня у сьомому класі назавжди змінило життя Катрі. Коли клас зібрався на перший урок, класна керівниця увійшла не сама, а з гарним юнаком.

Добрий день, діти! Знайомтеся це Сергій, ваш новий однокласник. Відтепер він навчатиметься з нами, промовила вчителька Ірина Анатоліївна й показала Сергієві на вільне місце за третьою партою.
Сергій одразу привернув увагу дівчат елегантний костюм, стильна зачіска, сяйлива усмішка й неймовірно блакитні очі. Катря теж помітила новенького, але підійти першою не наважувалася.

На початку вересня розпочалися заняття в музичній школі. Того дня Катря, як завжди, йшла на сольфеджіо. Вона була у своїх думках, навіть коли опинилася на сходах школи. Дівчина вже взялася за ручку дверей, коли вони несподівано розчинилися. Катря здригнулася й відступила.

На порозі музичної школи стояв Сергій.

Ой, привіт! зніяковіло посміхнулася Катря.
Привіт! відповів він тією самою сонячною усмішкою.
Ти теж сюди ходиш? спитала вона.
Так. У мене вже заняття скінчилися, відповів Сергій.
А я тільки на сольфеджіо йду промовила Катря з легким зітханням.
Здавалося, Сергій хотів ще щось сказати, але не встиг. На сходи влетіла Леся Коваль, штовхнула подругу в плече й голосно прокричала:

Катю, ти чого тут стоїш?! До початку три хвилини! Нас «козичка» рознесе! Леся мала на увазі вчительку сольфеджіо, Козиченко Тетяну Миколаївну.
Катря знову глянула на Сергія, він усміхнувся. Але Леся вже втягла її всередину…

На уроці Катря думала лише про Сергія. Це не втекло від уваги вчительки.

Савченко, мені б хотілося, щоб ви серйозніше ставилися до занять! А ви сьогодні десь у хмарах, не пропустила нагоди зробити зауваження Тетяна Миколаївна.
Вибачте зніяковіло відповіла Катря.

Після уроків дівчина вийшла зі школи й попрямувала додому. Раптом почула за спиною знайомий голос.

Катю, почекай!
Вона обернулася й побачила Сергія.

Ти що, не пішов додому? здивовано спитала вона.
Ні. Чекав на тебе, щоб разом піти, відповів він і знову посміхнувся.

Вони йшли разом, розмовляючи про музику. Сергій розповідав, де раніше жила його родина. Виявилося, що він, як і Катря, мріє присвятити життя мистецтву…

…У вихідні дівчина думала лише про нього. Спочатку вона ще не розуміла, що це перше кохання. Тепер усе змінилося. Раніше Катря й Олесь завжди ходили додому разом, а тепер їх було троє. Хоча Олесь одразу не полюбив витонченого й ввічливого Сергія, прогнати його не наважувався…

…Так минуло два роки. Вони закінчували девятий клас. До цього часу й Катря, й Сергій усвідомили свої почуття. Але між ними стояв Олесь…

Катю, підемо сьогодні на дискотеку? запросив Олесь.
Ні, іншим разом. Нас із Сергієм батьки запросили до філармонії.
А мене чому не береш? Чому цього мазника? буркнув Олесь.
Тобі ж там нецікаво буде А наступні вихідні підемо на танці. Давай і Сергія візьмемо, запропонувала компроміс Катря.
Гаразд неохоче згодився Олесь, хоча думка про Сергія йому явно не подобалася…

Після дев

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × два =

Також цікаво:

HE1 годину ago

המזל”ט של בן אדר

ים התיכון היה אפור בשקיעה כשרונית כהן יצאה מהמונית ליד מלון דיוויד אינטרקונטיננטל בתל אביב, והבטיחה לעצמה שהערב הזה יחתום...

CZ4 години ago

Dva roky do penze – a zlatý retrívr, co nejde od hrobu

Jana Veselá stála v kuchyni jejich řadovky v Ostravě-Porubě a krájela papriku na večeři, když Zdeněk přišel s novinou, která...

CZ4 години ago

Pán Dvořák a křídy, které rozdělily dům

Svítání na Žarošické bylo šedé a vlhké, a první věc, kterou jsem to ráno ucítil, nebyla vůně kávy, ale podrážka...

CZ4 години ago

Orel u modré misky mi vrátil bratra, kterého jsem myslel, že jsem ztratil

Jmenuju se Radek, je mi sedmnáct a ještě loni v červenci jsem skoro nemluvil s nikým kromě mámy. Tohle je...

CZ4 години ago

Zvonek, který si Hanka pořídila sama

Je mi 74 a žiju sama v třípokojovém bytě v Olomouci, čtvrté patro, balkon na Riegrovu ulici. Můj muž Miloslav...

CZ4 години ago

Zeť platí za pokoj, který obýval zadarmo

Jsem Radek, mám třicet osm a bydlím v Pardubicích, kde vedu malou autoservisní dílnu po otci. S Petrou, mou ženou,...

CZ5 години ago

Sunset Ridge, čtyřicet let a medový koláč po babičce Rozálii

Jedenáct let si moje tchyně našla způsob, jak mě srazit na kolena při každých svátcích, narozeninách i nedělní večeři –...

HE14 години ago

מאה שמונים אלף שקל על חוזה שלא שווה את החותמת שלו

היא גלית שגיא, ארבעים ואחת, מנהלת כספים בחברת סטארט-אפ ברחוב רוטשילד בתל אביב. הוא רועי אשכנזי, הבעלים השותף של חדר...