Розбрат і примирення

**Розкол і примирення**

Сімейні бурі — штука підступна. До шлюбу Соломія й уявити не могла, що життя з родичами чоловіка стане справжнім випробуванням. Вона зростала в гармонійній родині, де сварки були рідкістю, тому вірила, що її оминуть подібні негаразди. Історії колег про свекрух вона сприймала як перебільшення — з нею ж такого не станеться.

Після весілля Соломія та Богдан оселилися в його матері, Марії Степанівни, у її затишній, але тісній двокімнатній квартирі в містечку під Львовом. Свекруха зустріла невістку привітно, і перші місяці все йшло гладко. Діти поки що не входили в плани — молодята мріяли назбирати на власне житло.

Богдан працював у великій IT-компанії, його зарплата дозволяла будувати плани. Соломія теж працювала, але заробляла менше, у місцевій школі вчителькою. Марія Степанівна була доброзичливою, але мала звичку роздавати поради, які спочатку здавалися нешкідливими.

Соломія намагалася не реагувати, та з часом свекруха все частіше втручалася в їхнє життя. Її тон ставав дедалі владнішим, а зауваження — уїдливішими.

Одного разу Соломія, сяючи від радості, принесла додому новий блендер.

— Тепер готуватимемо смузі вранці, корисно та смачно! — скрикнула вона, ставлячи коробку на кухонний стіл.

Марія Степанівна, окинувши покупку скептичним поглядом, скривила губи:

— Навіщо це? Даремна витрата. Здоровий люд щоранку кашу їсть, а ви якимись модними штуками шлунок собі печете. Потім жалкуватимете, та буде пізно, — демонстративно повернулася й пішла до себе.

Соломія, не втримавшись, кинула їй услід:

— Ваш син кашу терпіти не може! Йому вистачає бутерброда з чаєм, і біжить на роботу!

Свекруха завмерла в дверях, обернулася й холодно відповіла:

— Якби ти була доброю дружиною, вставала б раніше та готувала Богданові справжній сніданок, а не спала до полудня!

— Я не сплю до полудня! — спалахнула Соломія. — У мене уроки починаються пізніше, і що, мені заради цього позбавляти себе сну?

З того вечора між ними промайнула тінь. Блендер став лише приводом — напруга накопичувалася давно. Соломія сиділа на кухні, пила чай і роздумувала:

«Що за свекруха мені дісталася? Замість того щоб«Що за свекруха мені дісталася? Замість того щоб радіти моїм маленьким радощам, постійно шукає, до чого причепитись.»