Суперечки через кота: як шерсть на тарілці зруйнувала любов

**Шерсть на тарілці: як суперечки про кота зруйнували кохання**

— Ігорю, прошу тебе востаннє! Зміни тему! Ти ж обіцяв більше не чіплятися до мого сина! — Мар’яна намагалася стримуватися, але голос їй зраджував.

— Я ні до кого не чіпляюся, кажу правду! — буркнув Ігор. — Він сидить у тебе на шиї, а ти лише захоплюєшся. Невже не бачиш, що вирощуєш ледаря?

— Повторюю: це не обговорюється! — майже крикнула Мар’яна. — Мій син — студент. Поки він вчиться, я його підтримую. Твоя згода мені не потрібна!

— То моя думка взагалі нічого не варта? — обурився Ігор. — Ти готова чути лише вибачення? Ні, дорога, доведеться рахуватися зі мною!

— Не доведеться! — різко відповіла вона. — Якщо не замовкнеш, зараз же піду. Знову! Два тижні тому ти клявся, що більше не підніматимеш це питання. Забув?

— Пам’ятаю! — гаркнув Ігор. — Але як мовчати, коли він так себе веде? Ти для нього останню сорочку продаєш, а він навіть не цінує!

— Хто тобі сказав, що не цінує? — Мар’яна здригнулася від гніву. — Андрій мене любить і дякує за все. Годі, сказала! Тема закрита!

Вона розвернулася й пішла на кухню, щоб трохи заспокоїтися. Та Ігор, палаючи «праведним» гнівом, пішов за нею.

— Мар’яно, ти навіть слухати мене не хочеш? — його голос раптом став майже благальним. — Я ж заслужив хоча б це!

— Спочатку вирости дитину, а потім давай поради! — відрізала вона. — Твої слова — пусті балачки заздрісника!

У Ігоря була донька від першого шлюбу, але він не бачив її вже вісім років — мати дівчинки виїхала до іншого міста, коли тій було всього два.

— Заздрісника? — Ігор навіть остовпів. — Ти серйозно вважаєш, що я заздрю твоєму ледареві? Це вже якийсь божевільний бред!

— Звичайно, заздриш! — кинула Мар’яна. — Йому всього двадцять, а в нього є все, чого немає в тебе!

— Що, матуся знімає квартиру і щодня кидає гроші на картку? Ось чому я маю заздрити? — язвиво запитав Ігор.

— Мабуть, так! — парирувала вона. — Інакше навіщо ти розводиш драми?

— Я просто намагаюся пояснити, що ти його зіпсувала! — не вгавав він.

— Хочу й псую! Він — мій єдиний син, і я маю на це право! — рішуче сказала Мар’яна.

— Ну звісно, адже ти ж мільйонерка! — знущався Ігор.

Сварка почалася зовсім не з цього. Мар’яна навіть не помітила, як вони знову дійшли до розмови про Андрія. Спочатку все було мирно: сиділи перед телевізором, дивилися рекламу. Показали ролик про масажне крісло. Ігор «запав» на ідею купити таке саме — навіть знайшов вигіМар’яна взяла кота на руки, погладила його пухнастий живіт і, усміхнувшись, зрозуміла, що найкраща родина — це та, де тебе люблять без умов, навіть якщо вона складається лише з сина, кота та тарілки зі шерстю.