Таємнича дівчина

О, слухай, це ж історія про нашу Нінку! Де б вона не зявилася завжди привертала увагу. Одягалася так, що весь колектив магазину, де ця тридцятирічна рудоволока жінка працювала касиркою, аж помирав зі сміху. А ще ж солодке обожнювала. Перед касою завжди лежав пакетик з цукерками. Її пристрасть до біжутерії та яскравого одягу явно переважувала здоровый глузд.

Покупці часто застигали, побачивши за касою даму з піднебесною рудою копною волосся, прикрашеною стрічками, бантами та яскравими шпильками. Нінка завжди вибирала неймовірно барвисті (і де вона їх тільки знаходила!) блузки, шарфики, а на кожен палець по персню. Ніби каже: «Новий рік що дня, то свято!»

Але найкраще в ній було те, що вона взагалі не вміла ображатися. Як би її не кепкували, як не переконували одягатися «нормальніше» і не жувати цукерки цілими днями вона лише легковажно сміялася, махала рукою, всипаною перстнями, і совала в рот ще одну цукерку.

Працювала Нінка чудово. Швидко, ввічливо, з усмішкою, з добрими побажаннями. Покупець виходив із магазину щасливий, зігрітий широкою усмішкою Нінки, її словами про здоровя й любов, і вже наступного разу йшов саме до її каси, де сяяла у всій своїй красі руда, весела касирка.

Ні скарг, ні зауважень лише подяки від покупців. Нінку хвалили за роботу, але переодягнутися чи зняти «побрякушки» вона відмовлялася. Довелося змиритися з її витівками.

Ніхто не знав, що в душі Нінка носила страх, а в сумочці електрошокер. Пять років тому, пізно ввечері, на неї напали підлітки, побили, забрали телефон, гроші й прикраси. Вона памятала, як під дощем повзла додому, витираючи з обличчя кров і сльози, як було страшно й боляче Після того випадку вона почала носити шокер.

Нікому не розповідаючи про те, що сталось, Нінка ховала свій страх під веселощами та яскравими нарядами. Вона боялася молодих хлопців і темряви, але ніхто про це не знав, вважаючи її просто дивакуватою.

І от сталося з нею героїчне пригода.

У вихідний день вона вирішила прогулятися містом, подивитися новий одяг. А що ще робити самотній незалежній жінці? Радувати себе! От і їде Нінка в автобусі, мріє про покупки. Задумалася.

Її не відволікли навіть троє молодих хлопців, майже підлітків, які зайшли на одній із зупинок. Автобус проїжджав безлюдний парк, коли вони раптом схопилися з місць із криками:

Сидіть, суки! Не ворушиться! Гаманець, телефони, прикраси швидко! Поріжемо, падлюки! І без фокусів! і вихопили ножі. Один приставив лезо до горла водія, а двоє почали збирати «добро».

Перелякані пасажири мовчки віддавали свої речі. Нінка, зрозумівши, що відбувається, аж похолола від страху. Її накрила хвиля того ж липкого жаху. Вона судорожно вхопила сумочку, намагаючись вгамувати тремтіння.

В голові крутилася думка:

Знову грабують Чому я? Чому? Господи, допоможи!

Вона згадала той темний вечір, удари по тілу, по обличчю, лайку, свою безпорадність Згадала це приниження, страх і розлютилася.

Розлютилася на себе, на мовчазних пасажирів, які безперечно віддавали свої речі цим дітям-злочинцям.

У складних ситуаціях Нінку завжди рятували цукерки. Зїсть пару і рішення знаходиться. Тож тепер вона машинально полізла в сумочку за ними, але рука натрапила на шокер.

Те, що сталося далі, і саму Нінку здивувало пізніше. Вона стиснула шокер, увімкнула його, і коли грабіжник підійшов до неї, різко вихопила руку з сумки й ткнула його в живіт прямо у сонячне сплетіння, де на футболці був якийсь дурнуватий малюнок.

Хлопець заревів, упав, затремтів і затих. Ніхто не зрозумів, що трапилося. Нінка швидко сховала шокер назад, зробивши переляканий вигляд, і тільки сусід, сховавши усмішку, відвів очі, щоб не виказати радості. Другий грабіжник підбіг до свого товариша, нахилився над ним і отримав розряд у шию.

Водій виявився кмітливим різко гальмував, швидко знешкодив третього, який не встиг очуняти. А тут і пасажири підхопилися звязали цих «сміливців».

Приїхала поліція й не могла повірити, що злочинців затримала огрядн