Таємниці жіночого мислення

**Жіноча логіка**

Вечором Олег повернувся з роботи втомленим переговори, проблеми, суєта. Та є й світлий промінь: сьогодні пятниця, а завтра можна виспатися.

Хоч трохи відпочину, бо тиждень був кепський, буркнув він, лігши спати. А дружина лиш хитренько посміхнула.

Побачивши її погляд, Олег застогнав:

Наталко, дай поспати зранку, бо я вже знаю твої штучки

Олег і Наталка одружені одинадцять років, а їхньому синові Юрчикові девять. Обоє працюють: Наталка директор невеликої, але солідної фірми, Олег теж на хорошій посаді з гарною зарплатою.

У їхньому будинку субота завжди починається з прибирання. За будь-якої погоди, навіть у свята. А якщо субота робоча то в неділю. Наталка чистуля до мозку кісток. З одного боку, Олегові це подобається, а з іншого вона нікому не дає спокою, доки в домі не засяє чистота. Вона й сама не сідає, і іншим не дозволяє, поки не приберуть.

Коли справа доходить до цієї теми, Олег завжди каже:

Ну я ж не бруднавка! Шкарпетки завжди на місці, по кутах не розкидаю, іноді навіть посуд у мийку складаю. Одяг у кошик для білизни кидаю. Одним словом живу акуратно.

Але дружина з ним не згодна.

Тієї суботи Наталка прокинулася, як зазвичай, трохи забарикадувавшись у ліжку адже вихідний, куди поспішати? У голові вже складався план дій.

Гаразд, нехай ще годину поспить, а то як його не турбувати може аж до обіду провалятися, подумала вона.

Олег крізь сон почув голос дружини:

Ну вставай уже, снідати будемо, а потім прибирання. У домі все розкидано, пилюки за цілий тиждень!

Натуууулю, ну дай поспати Тиждень був важкий, простогнав він, розуміючи, що сон вже не повернеться.

Але кожна субота починається саме так.

Олеже, тобі ж самому приємніше спати в чистій кімнаті, майже строго відповідає дружина, а потім йде до сина.

Юрчику, це стосується й тебе. Снідати, а потім прибирання. Збери свої танки та літаки, а то я сама зберу.

Для Юрчика це найстрашніше коли мама сама прибирає його іграшки. Тоді з його кімнати лунає крик:

Мам, навіщо ти це зробила?! Знищила мою військову базу і засідку з шести солдатиків!

А чому в тебе ковдра на підлозі? питає мама.

Це не ковдра, зухвало відповідає син. Це ангар, де схований секретний аеродром!

Ну-мо збирай іграшки, скрізь валяються, незадоволено каже Наталка.

Отже, кожну суботу Олег і Юрчик отримують «бойове завдання» від господині дому. Вони, звичайно, бурчать, але виконують.

Мам, може, ми спочатку пограємося з татом, а потім приберемо? миролюбно запропонував син.

Ні яких «потім»! Знаю я вас поснідаєте, потім приберете, а там і побачимо

Наталка пішла на кухню, але звідти вже почувся її незадоволений голос:

А ти чого розкрився? Я тобі нещодавно корму насипала! Ні, смачного не дам.

Кіт Барсик терся об її ноги й тихенько нявкав, ніби щось випрошуючи. Барсик пухнастий сірий кіт з блакитними очима й білими лапками, улюбленець усієї родини.

Будинок у них невеликий, але затишний, двом поверховим. За тиждень пилюги й безладу накопичується чимало адже ввечері нікому прибрати: Олег і Наталка повертаються втомленими, а Юрчик ну звісно, сам нічого не зробить. Влітку ще й пісок від кота. Отже, у суботу знаходиться робота для всіх.

Олег підвівся сон все одно пропав, дружина не дасть полежати, та й їсти вже хочеться. Вийшов з ванної на кухню, де Юрчик і Наталка вже снідали.

Ого, дружино, коли встигла млинців напекти? Молодець! він підійшов і чмокнув її у маківку.

А ти думав, я буду валятися, як деякі?

Тату, сідай швидше, поки млинці теплі! промовив син, весело поглядаючи на батьків.

Чесно кажучи, Наталка розбудила чоловіка не так уже й рано сніданок почався десь о девятій.

Ну що, мої дорогі чоловічки, поснідаємо, приберемося, а потім у нас що? з усмішкою запитала вона.

Олег важко зітхнув:

А потім у супермаркет за продуктами.

Саме так, молодець! задоволено кивнула Наталка.

Це в них наче ритуал: коли в домі чистота, слідує обовязковий похід за продуктами. В принципі, Олег не проти життя є життя, але йому шкода часу, який йде на прибирання.

Сьогодні Юрчик навіть особливо не сварився сам зібрав розкиданий одяг, прибрав іграшки (хоч і по-своєму, щоб вони були під рукою). Коли все було прибрано, Наталка з полегшенням зітхнула.

Ох, як же я люблю порядок! Тепер можна й відпочити.

Підтримую, відповів Олег, ховаючи пилосос у комірчину.

Ну що, тепер відпочиваємо і їдемо за продуктами. Список я вже склала. Ти готовий, Олеже? Чолові