Тривожне очікування

В очікуванні на щось

Соломія сиділа на лавочці біля свого дому й їла “Світоч” улюблену шоколадку з дитинства. Будинок у них великий, двоповерховий, батько будівельник, тому швидко збудував котедж. У Соломії старша сестра Марічка, їй сімнадцять, дівчата дружні між собою, і Марічка, як старша, опікувала молодшу, допомагала й навіть заступалася, коли треба.

Соломія доїла шоколадку й важко зітхнула. Доросліючу дівчину відвідала невідома біда вона закохалася. Здавалося б, що тут такого? Дівчинка, якій ось-ось виповниться п’ятнадцять, закохалася. Буває ж, закохуються й у дванадцять-тринадцять, а не в п’ятнадцять…

Добре б, якби я закохалася в однокласника чи в Олежка, з паралельного класу, в якого всі дівчата з головою. Навіть старшокласниці за ним сохнуть високий, гарний хлопець. А мене, мабуть, лихо підкарало в батькового друга Тараса. Ой, що буде, що робити? переживала Соломія й навіть заздрила однокласницям, які розповідали про свої почуття до хлопців, а не до дорослих чоловіків.

Якраз зараз до них приїхали гості: дядько Тарас із дружиною Галею та донькою Оленкою, яка молодша за Соломію на два роки. Родини Соломії та Тараса дружили поколіннями ще з часів бабусь і дідусів, а тепер і її батько товаришував із Тарасом, і жінки підтримували добрі стосунки.

Соломія розуміла, що його дружина, тітонька Галя, дуже добра й порядн