Ти багатший за сусідку, тож і подарунки мають бути відповідні, – зауважила свекруха.

Коли Олена запитала у свекрухи, що дарувати на свято, почула те, що й щороку: “Ви ж багатші за іншу рідню, то й подарунки мають відповідати”, — знову відгукнула Валентина Петрівна.

— Не знаю, що подарувати мамі, — задумливо промовив Олексій, сівши поруч з дружиною на диван.

Олена лише знизала плечима. Вибір подарунка для свекрухи завжди здавався їй складним.

Стосунки із Валентиною Петрівною були натягнутими з самого початку.

Олексій зрозумів це швидко і вони з Оленою домовилися тримати дистанцію.

Жоден нікому нічого не був винен. Рідкісні телефонні дзвінки та спільні свята, якщо у сторін було бажання, — от і все спілкування.

Цього року Валентина Петрівна вирішила відзначити ювілей і запросила значну частину родичів, у тому числі й молодят.

— Власне, мама казала, що буде рада будь-якому подарунку, — несподівано згадав Олексій.

— Вона завжди так каже, а потім і носа морщить, — нахмурилася Олена. — Твоя сестра може подарувати їй що завгодно, а ми ні.

Вона добре пам’ятала, як Валентина Петрівна критикувала їх щодо кожного подарунка.

— Згадаймо хоча б 8 Березня. Ми подарували їй розкішний дорогий набір косметики, а в результаті сльози і докори, мовляв, ми вважаємо її старою. Який із наших подарунків вона колись оцінила? Лише золото та техніку, бо їх можна перевірити на ціну.

— Може, я все ж подзвоню їй і спитаю про подарунок? — нерішуче сказав Олексій.

— Роби, як знаєш, — похитала головою Олена.

Олексій, шукаючи простий шлях, все ж подзвонив матері, аби дізнатися, який подарунок вона б хотіла.

— Синку, мені нічого не потрібно. Просто приходьте — ось і буде подарунок, — відповіла Валентина Петрівна.

— Мам, але ти нас не образишся? — уточнив Олексій.

— Ні, звичайно! Я буду рада будь-якій дрібничці, — засміялася мати. І син вирішив, що їй можна вірити.

— Мама сказала, що можемо подарувати те, що хочемо, — поділився з дружиною Олексій.

Олена не дуже довіряла словам свекрухи, проте вирішила підкоритися волі чоловіка.

— Пропоную подарувати їй робот-пилосос, щоб вона не бігала по дому зі шлангом, — порахувала бюджет Олена.

На цьому й зійшлися. Купили подарунок за п’ятдесят тисяч гривень і з спокійною душею поїхали на ювілей.

Ювілярка зустріла їх радісно, але її настрій змінився, коли вона побачила коробку з пилососом.

— Нащо? — проворчала вона і тяжко зітхнула. — Синку, занеси в кімнату.

Олена в кілька хвилин здивовано дивилася на свекруху, яка не оцінила подарунок.

Водночас увійшла сестра Олексія з чоловіком. Вона кинулася матері на шию і радісно вигукнула:

— Мамусю, це тобі!

— Дякую, люба! Ви знали, що мені потрібно! — Валентина Петрівна кинулася обіймати дочку.

Олена здивовано запитала себе, що ж таке дороге подарувала сестра, таким чином сподобавшись.

На подив, вона побачила, що Віка подарувала просто косметичний набір з магазину за триста гривень.

Олена подивилася на Олексія, який теж бачив подарунок, вручений Вікою.

З виразу його обличчя вона зрозуміла, що він дуже невдоволений реакцією матері.

Декілька годин Олексій стримувався, але коли Валентина Петрівна знову почала вихваляти подарунок сестри, не стримався.

— Мамо, можна тебе? — Олексій покликав мати в сторонку.

— Що сталося? — запитала вона, підходячи до сина.

— Неправильно, мамо! Я ж питав у тебе про подарунок. Пам’ятаєш, що ти мені відповіла? — з обуренням сказав Олексій.

— Пам’ятаю…

— Чому тоді ти відреагувала на наш подарунок з такою печаллю? А дешевому набору з магазину радієш, — із сумом вимовив Олексій. — Не обманюй, ніби мені це все здалося.

— Я і не буду. Ви ж багатші за Віку, тому й подарунки мають бути відповідними, — пробурмотіла Валентина Петрівна.

— І за твоїм наміром, які ми це даруємо? — нахмурився чоловік. — Дешеві? Щоб ти раділа, нам потрібно прикладати до кожного подарунка чек?

— Ой, починається, — було видно, що вона хоче якнайшвидше завершити розмову на цю тему. — Що я можу зробити, якщо подарунок Віки мені сподобався більше?

— Тому що не знаєш ціну нашому? — запитав із сарказмом Олексій. — Якщо хочеш знати, він обійшовся у п’ятдесят тисяч!

— Так дорого? — Валентина Петрівна здивовано підняла руки.

Однак жінка миттєво зметикувала, як вийти із ситуації.

— Знаєш, чому я більше вихваляю подарунки від сім’ї сестри? Вони дарують згідно зі своїм бюджетом, а ви — почетно, — несподівано випалила Валентина Петрівна.

— Мама, ти серйозно? — Олексій узявся за голову.

— Невже, як жартую? Якщо судити по вашим доходам, ви могли б і путівку в санаторій подарувати, — гордо підняла голову.

Олексій настільки здивувався від слів матері, що кілька секунд нерухомо дивився на неї.

— Мамо, справді вважаєш, що ми з Оленою кожен день з неба гроші беремо? — вирішив він.

На галас прибігли Олена і сестра. Вони застигли в дверях, здивовано дивлячись на суперечку.

Віка швидше за Олену зрозуміла, з чого розгорілася сварка, тому стала на бік матері.

— Мамі не потрібен ваш робот-пилосос, вона хотіла зволожувач повітря. Її вже старий і зламався три дні тому. Якби ви трошки цікавилися життям мами, то це знали б, — суворо сказала сестра.

— Я ж питав у неї про подарунок! — зло скрежетав зубами Олексій. — Ви знущаєтесь з мене! Відтепер жодного подарунка більше не буде! Ми з останніх сил намагаємося, щоб тобі сподобалось, а ти ще й ображаєш нас! Робот-пилосос тобі немилий, подавай зволожувач! Вибач, що не виправдали твоїх очікувань! Йдемо! — зкомандував він і повернувся до дружини.

Валентина Петрівна розплакалася, і поки Віка її заспокоювала, подружжя з кам’яними обличчями покинуло її дім.

Обіцянку, дану матері, Олексій дотримався. Щоб нічого не дарувати й не почуватися безглуздо, він вирішив більше не відвідувати сімейні свята і тим самим не берегти свої нерви.