Живу з мамою: їй 86 років.

Живу з моєю мамою. Мамі вже 86 років.

Так склалося, що я не вийшла заміж, і дітей у мене немає. Моє життя було досить незвичайним. Зараз мені 57 років і нещодавно у мене був день народження. Ми святкували його лише з мамою, тому що мені нікого запросити – у мене немає подруг, друзів чи інших родичів.

Ми живемо разом з мамою і завжди підтримуємо одна одну. Моя мама чудова і я не маю на неї жодних нарікань! Незважаючи на те, що вона вже у віці, і її здоров’я з кожним роком погіршується, вона не здається. Щодня тихо виходить на прогулянку.

Я вже на пенсії, але продовжую працювати, оскільки мамина пенсія недостатня для нормального життя для нас обох.

Попри це, я не засмучуюся і вдячна за те, що вона є у мене. Адже багатьом людям живеться набагато гірше. Деякі не мають ні житла, ні рідних, ні грошей.

А ми з мамою живемо у злагоді та спокої. Вечорами п’ємо чай, в’яжемо на спицях і дивимося улюблені фільми та програми. На вихідних я печу пироги, а сусідів запрошуємо до себе. Вони діляться новинами про своїх близьких. Таким чином ми з мамою маємо власні розваги. Я радію, що в наших сусідів все гаразд. І молюся, аби і ми з мамою уникли будь-яких неприємностей.

Так і живемо: тихо, мирно та безпечно. Хочу, щоб наше життя тривало якомога довше…